грохотити

СІ́ЯТИ (пропускати що-небудь через сито, решето), ПРОСІВА́ТИ, ПРОСІ́ЮВАТИ, ВИСІВА́ТИ, ВИСІ́ЮВАТИ, ТОЧИ́ТИ розм., ТРЯСТИ́ розм. (зерно, борошно), РЕШЕТУВА́ТИ, ГРОХОТИ́ТИ (через решето, грохот). — Док.: просі́яти, ви́сіяти, проточи́ти, протрясти́. Явдоха сіяла муку на підситок, готуючись завтра пекти хліб (Григорій Тютюнник); Обережно, ніби просіваючи золотий пісок, відбирав він матеріал (для книги) (В. Собко); З цього дня Матвій сіяв великим решетом на мотузках пісок. Висівав його так, що він був чистенький, як пшеничне борошно (Мирослав Ірчан); Чоловіки.. "до ума призводили" хліб: по клунях віяли, точили на решетах, трієрах (А. Головко); Ой сусідко, сусідко, сусідко! Позич мені решітко, решітко: Я си муку протрясу, протрясу, завтра тобі принесу, принесу! (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грохотити — грохоти́ти дієслово недоконаного виду просівати через грохот Орфографічний словник української мови
  2. грохотити — Грохотить — sift, screen — *durchsieben, sieben — просівати що-небудь через грохот. Гірничий енциклопедичний словник
  3. грохотити — -очу, -отиш, недок., перех., спец. Просівати що-небудь через грохот. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грохотити — ГРОХОТИ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., перех., спец. Просівати що-небудь через грохот. Словник української мови в 11 томах