грубощі

ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала — неправдиві відповіді (сина), а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); Зупинила її Осипова, оповідаючи про сторожа, який, упившися, наговорив грубіянств господареві камениці (І. Франко); Його брутальність і нетерпимість увійшли Мирославі в звичку, тому не зважала на них (М. Олійник). — Пор. ла́йка.

ЛА́ЙКА (образливе, принизливе слово), СВА́РКА, ПРОКЛІ́Н (ПРОКЛЬО́Н рідше), ПРОКЛЯ́ТТЯ (з лиховісним побажанням); МАТЮ́К розм. (звич. з образливим ужитком слова "мати"). Саламур — зовсім не лайка, нічого в цьому образливого не бачу (О. Гончар); Не дай же, Боже, справдиться його сварка (Панас Мирний); Страшний лемент знявся у залі, на підлітка посипалися прокльони і лайки за те, що перервав сеанс (Ю. Щербак); На пошту.. вона вдерлася роз'ярена, з повним ротом проклять: — Що вони там думають, іроди? (О. Гончар); — Переймай! — загорланив він, вигрібаючись із води, кленучи дідів, прадідів і прапращурів таким матюком, що аж верби поприщулялися (Григорій Тютюнник). — Пор. гру́бощі.