грубість

ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала — неправдиві відповіді (сина), а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); Зупинила її Осипова, оповідаючи про сторожа, який, упившися, наговорив грубіянств господареві камениці (І. Франко); Його брутальність і нетерпимість увійшли Мирославі в звичку, тому не зважала на них (М. Олійник). — Пор. ла́йка.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грубість — гру́бість 1 іменник жіночого роду абстрактний іменник до гру́бий гру́бість 2 іменник жіночого роду грубе слово; грубий вчинок Орфографічний словник української мови
  2. грубість — Грубіянство, брутальність, хамство, хамські слова <�вчинки>. Словник синонімів Караванського
  3. грубість — -бості, ж. 1》 Абстр. ім. до грубий 1,4-6). 2》 Грубе слово, грубий вчинок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. грубість — Зневага, зневажність, зухвальство, зухвалість, нахабство, нахабність, неввічливість, негідність, неґречність, неповага, нестримність, ницість Словник чужослів Павло Штепа
  5. грубість — гру́бість товщина (ст): Зазначую, що треба все додати до грудної міри 2 цм, а це тому, що ту ширину забере грубість матеріялу (Повний курс) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. грубість — ГРУ́БІСТЬ, бості, ж. 1. Абстр. ім. до гру́бий 1, 4-6. Я обертав його [олівець] гранками сюди й туди, старався вгадати його грубість, відновити перед своїми очима його стать (Фр., І, 1955, 238); Горпина.. Словник української мови в 11 томах