грубіянство
ГРУ́БОЩІ (грубі вчинки, слова), ГРУ́БІСТЬ, ГРУБІЯ́НСТВО, БРУТА́ЛЬНІСТЬ. З сумом вона помічала — неправдиві відповіді (сина), а то й грубощі, злість (П. Дорошко); За грубість з абонентом її слід було навіть звільнити з роботи (С. Журахович); Зупинила її Осипова, оповідаючи про сторожа, який, упившися, наговорив грубіянств господареві камениці (І. Франко); Його брутальність і нетерпимість увійшли Мирославі в звичку, тому не зважала на них (М. Олійник). — Пор. ла́йка.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грубіянство — грубія́нство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- грубіянство — -а, с. Груба поведінка, грубі вчинки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- грубіянство — Грубія́нство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- грубіянство — ГРУБІЯ́НСТВО, а, с. Груба поведінка, грубі вчинки. [Мати:] Щоб у кооперації було повно товару.. і щоб делікатне поводження було, а не грубіянство (Мик., І, 1957, 196). Словник української мови в 11 томах