гряда

ГРЯ́ДКА (земля, признач. для вирощування городини), ГРЯ́ДА рідше; ПЛЕ́СО діал. (прямокутної форми); ЛА́ТКА (чого — невелика ділянка для певної культури). Біля хати сіріли скопані грядки (М. Коцюбинський); Були в мене два городи — тепер нема й гряди (П. Чубинський); Як оце плесо захарастили редькою (Словник Б. Грінченка); Він тоді їй скосив на городі латку проса (М. Стельмах).

ПА́СМО (гір, горбів); ХРЕБЕ́Т, КРЯЖ, ГРЯДА́, ГРИ́ВА (гір). Он засиніли ще дальші гори.. З-за пасма витинається пасмо (Г. Хоткевич); Коні повільно й обережно спускаються по гострому камінню тісним міжгір'ям, яке перерізало могутній хребет звивистою розколиною (З. Тулуб); Над головою нависають гірські кряжі (В. Кучер); Гряда Татр була вже позаду (Н. Рибак); Виплив місяць, і гірські гриви заблищали всюди кам'яною лускою (О. Гончар).

РЯД (сукупність однорідних предметів, явищ або істот, розташованих одне поруч з одним, одне за одним і т. ін.), НИ́ЗКА, ЛАНЦЮ́Г, ЛІ́НІЯ, ЯРУС, ГАЛЕРЕ́Я, ВЕРВЕ́ЧКА, ВІРВЕ́ЧКА рідше, ШНУР рідко, ШНУРО́К рідко, ҐИРИ́ЛИЦЯ діал.; ГРЯДА́ (однорідних предметів); БАТАРЕ́Я (перев. посуду, пляшок); ПЕРІЯ́ діал. (будинків). Ряди темно-зеленої сосни виступали на синьому небі, як темна широка стіна (І. Нечуй-Левицький); Русалок низка в стрійнім колі Через повітря понеслась (П. Грабовський); Низенький електровіз притяг ланцюг вагонів (Ю. Яновський); Він (лис) ішов прямо на лінію стрільців (М. Рильський); У цьому художньому творі ("Поміж панами") Яворницький показав цілу галерею поміщиків і земських діячів (І. Шаповал); Не сам гуляє Василь, а назбирає цілу вервечку таких, як і сам, школярів і пішли (Панас Мирний); Сидить шнур голубців (Словник Б. Грінченка); Журавлиний шнурок; Ґирилиця машин виїздить із двору табору (Ю. Яновський); Від маяка в море виходила піщана коса, яка закінчувалась довгою грядою підводного каміння (М. Трублаїні); Через одчинені двері було видно в пекарні на помості цілу батарею глечиків (І. Нечуй-Левицький); Кожен ряд домів там зветься перія (А. Свидницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гряда — гря́да іменник жіночого роду грядка рідко гряда́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гряди́ Орфографічний словник української мови
  2. гряда — I гряд`а-и, ж. 1》 Витягнута в довжину височина, гірське пасмо. 2》 Смуга, ряд однорідних предметів. II гр`яда-и, ж., рідко. Те саме, що грядка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гряда — Пасмо, смуга, низка, лава, плесо, шерех Словник чужослів Павло Штепа
  4. гряда — ГРЯ́ДА², и, ж., діал. Поперечний брус, жердина під стелею, на яких сушили одяг, прядиво, ставили посуд і т. ін. У давніших хатах були гряди, на яких сушили льон, коноплі та ін. (з наук. літ.); До стелі або до гряди на мотузках чи ліщинових прутах підвішували колиску (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  5. гряда — див. горб Словник синонімів Вусика
  6. гряда — ГРЯ́ДА, и́, ж., рідко. Те саме, що гря́дка. Горпина, бачачи, що дитина так любо гралася, знялася і побігла на гряду до матері помагати їй вищипувати бур’ян (Мирний, 1, 1954, 52). ГРЯДА́, и, ж. 1. Витягнута в довжину височина, гірське пасмо. Словник української мови в 11 томах
  7. гряда — Гряда, -ди ж. 1) Гряда, грядка. Ном. №№ 10957, 6420. Були в мене два городи, — тепер нема й гряди. Чуб. V. 901. Чаще въ ум. формѣ грядка. 2) Островъ. лежащій въ плавнях, хребетъ острова не затопляемый водой. Браун. 51. О. 1862. V. Кух. 99. КС. 1873. І. Словник української мови Грінченка