гріховода

РОЗПУ́СНИК (розпусний чоловік), РОЗПУ́ТНИК, БЕЗПУ́ТНИК розм., ПОТІПА́ХА (ПОТІПА́КА) лайл.; ГРІХОВО́ДНИК розм., ГРІХОВО́ДА розм., БА́ХУР лайл., БЛУДНИ́К заст. (той, хто веде розпусне статеве життя). Доротті немов і не помітила його зажерливого погляду розпусника (І. Ле); (Женя:) Я думала, що ти чистий душею, що ти з добрим, чесним серцем, а виявилось, що ти розпутник! (М. Кропивницький); (Сестра Серафима:) Отак вона завжди: як п'яницю то й криє, безпутника якого то й покриває. А нас з тобою певно оце одрапортує матушці гумені (Панас Мирний); Старий потіпака Глядить-глядить, поки з носа Потече кабака... (Л. Глібов); Дід Кияшко бурчить невдоволено: — Паразит! Духовного званія, а такий гріховодник (Ю. Збанацький); — Яке наше життя? Як собаку оту одірвали від батька-матері, від дому і взяли сюди старого бахура тішити (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гріховода — гріхово́да іменник чоловічого або жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. гріховода — -и, ж. і ч., розм., рідко. Те саме, що гріховодник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гріховода — див. розпусник Словник синонімів Вусика
  4. гріховода — Гріхово́да, -ди, -ді і гріхово́д, -да, -дові; -во́ди, -во́дів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гріховода — ГРІХОВО́ДА, и, ж. і ч., розм., рідко. Те саме, що гріхово́дник. [Ламії:] Той гріховода Старий, плюгавий Та ще й кульгавий, Летить за нами Немов без тями (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 308). Словник української мови в 11 томах
  6. гріховода — Гріховода, -ди м. и ж. Грѣховодникъ, грѣховодница. Желех. О ви, гріховоди! Н. Вол. у. Словник української мови Грінченка