гульки

ГУ́ЛЯ́НКА (проведення часу з розвагами, танцями), ЗАБА́ВА, ГУЛЯ́ННЯ, ГРИ́ЩЕ перев. у мн., ГУ́ЛЬБИЩЕ розм., ГУЛЬБА́ розм., ГУЛЬНЯ́ розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ПОГУЛЯ́НКА розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., І́ГРИЩЕ заст.; МУЗИ́КИ (у супроводі музик); ВУ́ЛИЦЯ заст. (молодіжні розваги в селі). Грала музика, скликала молодь на гулянку (О. Копиленко); На луках зарані збиралася хіба ж така забава! Та коли ж і відпочити молоді, як не в святковий день? (С. Чорнобривець). — Матимеш час, то виходь до річки на гуляння (А. Шиян); Не ходила на грища, на вечорниці, як і побільшала, бо парубки сміялись з рябої Оксани (Л. Яновська); (Терень:) У чому річ? Що за гульбище? (Прядка:) Та от лекції немає, ну, народ.. розважається (І. Микитенко); Скоро лише гульба розпочалася, пересунувся він незамітно до Докії (О. Кобилянська); Дівчата й парубій повіялись десь на гульню (Грицько Григоренко); У неділю одпросилась якось у батька на погуляння (Марко Вовчок); Петрусь за шапку да і гайда на вечорниці, на погулянки (Ганна Барвінок); Вербівська молодь у літні святкові дні навіть під час жнив збиралась на гулі коло ставу (А. Іщук); Коби борше до неділі, підемо на гульки (коломийка); За мною Хлопці на ігрищах ходять юрбою (Я. Щоголів); Якби мені Черевики, То пішла б я на музики (Т. Шевченко); Я ще на припічку кашу їла та гусенята пасла, а вона вже ганяла по вулицях та по досвітках за хлопцями (І. Нечуй-Левицький). — Пор. вечорни́ці.

ГУ́ЛЯ́НКА розм. (частування запрошених гостей, перев. з розвагами), ГОСТИ́НА розм., ГУ́ЛЬБИЩЕ підсил. розм., ГУЛЬБА́ підсил. розм., ГУЛЬНЯ́ підсил. розм., ПОГУЛЯ́ННЯ розм., ГУ́ЛІ розм., ГУ́ЛЬКИ розм., БЕ́СІДА заст.; ВЕ́ЧІР, ВЕЧІ́РКА (увечері); ВИ́ПИВКА розм., ВИПИВА́ЧКА фам. (з алкогольними напоями); ПИЯ́ТИКА розм., П'Я́НКА розм. (з надмірним уживанням міцних напоїв). Скромна вечеря перетворювалася в добрячу гулянку (Григорій Тютюнник); Жовніри.. справляли гулянки та випивачки (І. Нечуй-Левицький); Тепер гостина кінчилася, і пані виділа, що її гості зовсім вдоволені (І. Франко); В хаті цієї ночі ішло гульбище — офіцери обмивали чин, щойно одержаний одним із їхньої компанії (О. Гончар); Гостей-гостей наїхало!.. Гульба точилась до самого світу (Марко Вовчок); У Параски щодня гульня, щодня бенкет (Панас Мирний); Нещасливий, Хто скупиться І боїться погуляння! (А. Кримський); Гулі оберталися на пир під час чуми (П. Панч); Їм стало якось моторошно, коли почули в однім слові, яка сума пішла на їх тринедільні гульки (І. Франко); На бесіді стрілися мої старі з Тетяниними, та й пішло у них чаркування (М. Стельмах); Вечір закінчився танцями (Панас Мирний); Щотижня Олеся справляла вечірки для гусарів, танцювала до світа (І. Нечуй-Левицький); До ранку тривала пиятика й танці (З. Тулуб); — Ми будемо суворо боротися проти всякого хуліганства, картярства, п'янок (І. Микитенко). — Пор. бенке́т.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гульки — гу́льки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. гульки — -льок, мн., розм. Те саме, що гулі I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гульки — див. веселощі; гульба Словник синонімів Вусика
  4. гульки — ГУ́ЛЬКИ, льок, мн., розм. Те саме, що гу́лі¹. А гульки, кажуть, доведуть, що й попоїсти не дадуть (Манж., Тв., 1955, 64); — І сорома тобі нема, — озвалась мати, — тато от-от духу пуститься, а тобі гульки в голові!.. (Свидн. Словник української мови в 11 томах