1. Словник синонімів української мови

гуляка

ГУЛЬВІ́СА розм. (той, хто любить гуляти, живе легковажно), ГУЛЯ́КА розм., БА́ЙДА розм., ЯРИ́ГА розм., заст., ЯРИ́ЖКА розм., заст., ЯРИ́ЖНИК розм., заст., ГУЛЬТЯ́Й зневажл., ГОЛЬТІПА́КА (ГУЛЬТІПА́КА) зневажл., ГАЛГА́Н діал. Щастя те, що з сина не ферт і не гульвіса: з п'ятого класу гімназії він допомагав матері, ганяючи по репетиціях (Ю. Смолич); Гуляка, горлаючи молодецьку пісню, вийшов на дорогу (А. Шиян); Всім до мене байдам байдуже (М. Бажан); Паливоди і волоцюги, Всі зводники і всі плути; Ярижники і всі п'янюги.. Кипіли в пеклі всі в смолі (І. Котляревський); Полюбила гультяя, Гірка доля моя (пісня); — Дуже, дуже багато швендяє сюди гольтіпак, що, нічого не вміючи і нічого не знаючи, туди хочуть за добрими людьми (Г. Квітка-Основ'яненко); Ці галгани і розбишаки або гинуть у бою, або татари женуть їх, як отару в неволю (З. Тулуб). — Пор. 1. безпу́тник, ле́дар, неро́ба, 1. обі́дранець, п'яни́ця.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуляка — гуля́ка іменник чоловічого або жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. гуляка — -и, ч. і ж. Той (та), що любить гуляти (у 2, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуляка — Гультяй, байда, вислюга, гульвіса, гультіпака, дримба, ледар, нероба, шалапут, див. безпутник, бродяга, босяк, лінивець, розгульний, фланер Словник чужослів Павло Штепа
  4. гуляка — див. легковажний; ледачий; п'яниця; розпусник Словник синонімів Вусика
  5. гуляка — ГУЛЯ́КА, и, ч. і ж. Той (та), що любить гуляти (у 2, З знач.). Горпина ж з молодих літ була не гуляка (Григ., Вибр., 1959, 123); Князь виявився п’яницею, гулякою, вкрай розбещеною людиною (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 365). Словник української мови в 11 томах
  6. гуляка — Гуляка, -ки м. и ж. 1) Кутило, гуляка. К. ЧР. 353. Де ж ти тепер, моя мила, що ти мене знарядила п'яницею бурлакою і ледащом-гулякою. Чуб. № 1061. 2) ж. Правая чепіга. Прил. у. Словник української мови Грінченка