гуркотнеча

ГУ́РКІТ (протяжні, розкотисті звуки від ударів, падіння тощо), ГУРКОТА́ННЯ, ГУРКОТІ́ННЯ, ГРІМ, ГРИМОТА́ННЯ, ГРИМОТІ́ННЯ, ГРЮ́КІТ, ГРЮ́КАННЯ, ГУ́РКАННЯ, ГРЮКОТІ́ННЯ, ГРЮКАНИ́НА розм., ЯСА́ заст.; ВИ́ГРІМ, ГУРКОТНЯ́ розм., ГУРКОТНЕ́ЧА розм., ГУРКО́ТНЯВА розм. (дуже сильний); РОКОТА́ННЯ, РОКОТІ́ННЯ, РО́КІТ (монотонний). Долина розмірений гул вулиці, гуркіт лебідки, торохтіння транспортера на будівництві (О. Донченко); В поспішнім гуркотанні коліс чулась тривога (М. Коцюбинський); Всі мусили говорити голосно, щоб перекричати гуркотіння скатів (О. Гуреїв); Чути грім віддаленого бою (В. Собко); Далеко в лісі їхав віз, і його гримотіння луною розстилалося між деревами (Г. Хоткевич); Місто! Гамір, грюкіт, гуркотнява (П. Загребельний); Чути було якесь ритмічне грюкання та глухий гук, що скидався на шум недалекого урагану (С. Васильченко); Він.. вчув дальнє гуркання ворожої гармати (О. Ільченко); Грюкотіння вже котилося вулицею села (М. Томчаній); Я в серці, друзі, пронесу Гармат важких страшну ясу (А. Малишко); І ревіння моторів, і трахкання зеніток, і вигрім могутнього вибуху — все було неймовірним (О. Гончар); Гуркотня гармат.. гнала їх усіх у рятівне підпіччя (І. Ле); Ночами на трасі гуркотнеча моторів помітно вщухала (В. Логвиненко); Хвилі б'ються об берег з ритмічним рокотанням (Т. Масенко); Часом чути було рокотіння великокаліберних кулеметів (О. Довженко); Гуркіт підвід, рокіт моторів, іржання коней — все ставало зараз помітно лункішим, ніж вдень (О. Гончар). — Пор. гуді́ння, торохті́ння, 1. шум.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гуркотнеча — гуркотне́ча іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. гуркотнеча — -і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий гуркіт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гуркотнеча — див. гамір; звучання Словник синонімів Вусика
  4. гуркотнеча — Гуркотне́ча, -чі, -чі, -чею Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гуркотнеча — ГУРКОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Дуже сильний, тривалий гуркіт. Зчинилася така гуркотнеча, ніби й сама земля не витримала: репалася і провалювалась (Баш, На землі.., 1957, 36). Словник української мови в 11 томах
  6. гуркотнеча — Гуркотнеча, -чі ж. Сильный стукъ, стукотня, грохоть. Там таку гуркотнечу підняли, що страх 2! Словник української мови Грінченка