гіпертрофований
НАДМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь), НЕПОМІ́РНИЙ, ЗА́ЙВИЙ, ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (підкреслено надмірний); ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙ книжн. (який характеризується надмірністю в розвитку, надлишком яких-небудь властивостей); НАДЛИ́ШКО́ВИЙ (про масу, кількість і т. ін.; ужив. звичайно в науковій мові). Надмірне завзяття; (Марція:) Жінки на сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Леся Українка); Непомірне честолюбство; Анч працював упевнено, швидко, але без зайвої поспішності (М. Трублаїні); Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Ірина Вільде); Пильність наших людей часом набувала гіпертрофованих розмірів (Ю. Бедзик); Надлишкова вага.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гіпертрофований — гіпертрофо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- гіпертрофований — -а, -е. Який зазнав гіпертрофії. Гіпертрофовані м'язи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гіпертрофований — ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙ, а, е. 1. вет., мед. Який зазнав гіпертрофії (у 1 знач.). Гіпертрофоване серце відрізняється від нормального структурними, обмінними і функціональними ознаками (з навч. літ.). 2. Дієпр. пас. до гіпертрофува́ти. Словник української мови у 20 томах
- гіпертрофований — Гіпертрофо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- гіпертрофований — ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙ, а, е. Який зазнав гіпертрофії. Наші літературні редактори.. з гіпертрофованим запалом виганяють із творів так звані «заборонені» слова (Рильський, II, 1956, 73); Гіпертрофовані м’язи. Словник української мови в 11 томах