1. Словник синонімів української мови

гірчити

ГІРЧИ́ТИ (мати гіркуватий присмак), ГОРЕ́НИТИ рідше. — Дикий мед завжди гірчить (Л. Первомайський); Ірви, кумо, ягідки, которі солодкі, а которі гіркі — для моєї жінки, а которі горенять, то діточки поїдять (П. Чубинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гірчити — гірчи́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. гірчити — -чу, -чиш, недок. 1》 перех. Насичувати гіркотою. 2》 тільки 3 ос., неперех. Мати гіркуватий смак, віддавати гірким. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гірчити — ГІРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. що. Насичувати гіркотою. Повітря гірчить сигара (Ю. Яновський); Вітер нізвідки гірчить і пощипує в горлі сосновим димом (Є. Пашковський); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  4. гірчити — ГІРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, недок. 1. перех. Насичувати гіркотою. Повітря гірчить сигара (Ю. Янов., V, 1959, 33); *Образно. Гірчила душу певність, що жоден з мирославських гінців — ні до Січі, ні до царя не дійшов (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 513). Словник української мови в 11 томах
  5. гірчити — Гірчити, -чу, -чиш гл. Дѣлать, горькимъ, производить горечь. Нехай не гірчить на серці полинь. Словник української мови Грінченка