гірш

БІ́ЛЬШЕ (як вищий ступінь порівняння до присл. багато — у сполуч. з дієсл.), БІЛЬШ рідше, ДУ́ЖЧЕ, СИЛЬНІ́ШЕ, ГІ́РШЕ (ГІРШ) розм. Половина солдатів відморозила носи, вуха й щоки, але значно більше постраждали у всіх ноги: на них відкрилися гнійні рани (З. Тулуб); — Відступись! — похмурніє ще більш Прокіп (Григорій Тютюнник); Він ще дужче згорбився, постарів, на обличчі став чорний (С. Чорнобривець); У голові їй полум'яніло, наче там усе сильніше й сильніше розгоралося багаття, обпалюючи мозок (Є. Гуцало); Бачить (панночка), що корюся, та ще гірш мене зневажає (Марко Вовчок). — Пор. 1. найбі́льше.

ГІ́РШЕ (ГІРШ) (більш погано), ПОГАНІ́ШЕ (ПОГА́НШЕ рідше), ЗГІ́РШЕ (ЗГІРШ) розм. (перев. із часткою н е). Охота гірше неволі (прислів'я); Знає він карту не гірше вас (О. Довженко); Інша рада гірш як зрада (М. Номис); Погано дуже, страх погано! В оцій пустині пропадать. А ще поганше на Украйні Дивитись, плакать — і мовчать (Т. Шевченко); До голови твоєї досягне (трава) ... Добре, коню, буде тобі, та не згірше і хазяїнові (Панас Мирний); В Мамаївці зараз ох і врожай! Не згірш, як колись і в тата бувало... (А. Головко).