давкотня

ТИ́СНЯВА (безладний рух, рух у великій тісноті, у натовпі), ТІСНО́ТА́, ТИСК розм., ШТОВХАНИ́НА розм., ШТУРХАНИ́НА розм., ДА́ВКА розм., ДАВКОТНЯ́ розм., ТОВКОТНЕ́ЧА розм., ТО́ВЧА розм., ТИ́ЧБА заст. Настрій у всіх піднесений. Коло вагонів створюється тиснява (П. Колесник); (Хведоска:) Яка тіснота в церкві: миру, миру, мов бджіл у вулику (М. Кропивницький); Коло садика тиск, давка (Панас Мирний); Прокинувся я від штовханини в купе (С. Чабанівський); Воєнком.. підтримував під руку, і, коли на них натискали, він, мовби захищаючи Вутаньку від штурханини, міцно пригортав її до себе (О. Гончар); Двір прокидається — радість, гомін, давкотня (С. Васильченко); Цілий день тривав суд. І весь день біля сільбуду товкотнеча, а на ґанку і в дверях — пробка (А. Головко); Спершу багато було товчі — декого стоптали кіньми в темряві (А. Головко); Тут така була тичба, що розохочені підлітки залюбки навіть топтали панські газони безкарно (П. Козланюк).