далекозорий
ДАЛЕКОЗО́РИЙ (з гострим зором), ВИНОЗО́РИЙ поет. Її далекозорі очі сягнули через пшеничний квадрат, на протилежному боці якого в'язала Настя (І. Рябокляч); Твої запалі винозорі очі роковано світять мені останнім блиском (І. Драч).
ПЕРЕДБА́ЧЛИВИЙ (який має здатність передбачати щось), ДАЛЕКОГЛЯ́ДНИЙ, ДАЛЕКОЗО́РИЙ, ПРОЗОРЛИ́ВИЙ (ПРОЗІРЛИ́ВИЙ), ВИДЮ́ЩИЙ. В передбачливого завідувача навчальної частини вже були заготовлені належні документи (Ю. Збанацький); — Бути рішучим — похвально, але бути далекоглядним — обов'язок державного діяча (П. Кочура); Далекозорі й розумні сучасники поета (М. Лермонтова) швидко розгадали в ньому Пушкінового наступника (М. Рильський); Нарешті Сельм і Тур обрали старця мага, Людину бистроумну, красномовну, Людину прозорливу, пам'ятущу (А. Кримський); Ох, я прагну Сеї чистої водиці, Що видющим, мудрим робить (Леся Українка).
Значення в інших словниках
- далекозорий — далекозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови
- далекозорий — Не короткозорий, поет. винозорий; П. далекоглядний, ДАЛЕКОСЯЖНИЙ. Словник синонімів Караванського
- далекозорий — -а, -е. 1》 Який добре бачить на великій відстані. || Який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані; прот. короткозорий. 2》 Те саме, що далекоглядний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- далекозорий — див. далекоглядний; передбачливий Словник синонімів Вусика
- далекозорий — Далекозо́рий, -ра, -ре Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- далекозорий — ДАЛЕКОЗО́РИЙ, а, е. 1. Який добре бачить на великій відстані. Далекозорі, розумні очі його світяться з-під чорних брів глибокою й хвилюючою радістю (Шиян, Переможці, 1950, 225); // Який має ваду зору, що перешкоджає чітко бачити на близькій відстані... Словник української мови в 11 томах