далі

БІ́ЛЬШЕ (ужив. у заперечних конструкціях зі значенням закінчення, припинення певної дії, відсутності або неможливості її в майбутньому), БІЛЬШ рідше, УЖЕ́ (ВЖЕ), ДА́ЛІ, ВІДНИ́НІ (підкреслюється ознака неможливості дії в майбутньому); ДО́ВШЕ (при дієсловах зі значенням тривалої дії). — Ви нічого не бачили? Коли не бачили, то я таке вчиню, що ви і справді вже більше й не бачитимете нічого (І. Нечуй-Левицький); — Браття моє миле! — рече тоді полковник Шрам. — Тяжко моєму серцю! Не здолаю більш од вас таїтись! (П. Куліш); Однак запізнілого скрику того ніхто з них уже не чув, бо автобус рвонувся вперед, і все заглушила музика, яку водій увімкнув на повну силу (О. Гончар); Село не буде терпіти далі пакості!.. (М. Коцюбинський); — Нехай же знов моя коса чорніє, мов жалоба! Я сеї барви не зміню віднині вже до гроба (Леся Українка); "Покину матір! Довше не видержу", — думала Маруся (І. Нечуй-Левицький). — Пор. нада́лі.

НАДА́ЛІ (на майбутній час), ДА́ЛІ, У ПОДА́ЛЬШОМУ, ВПЕРЕ́Д (УПЕРЕ́Д) заст. — Ви машини такі і надалі робіть — Це майбутнє річкового флоту... (Н. Забіла); — Ви не горюйте! Як знати, що.. буде, випаде уперед! (Марко Вовчок). — Пор. 3. бі́льше.

ПО́ТІМ (для позначення послідовності у часі — після чогось; через деякий час, не відразу), ПІ́СЛЯ, ДА́ЛІ, ВІДТА́К, ВСЛІД (УСЛІ́Д) за чим, ПОТО́МУ розм., ПЕРЕГО́ДОМ розм., ПЕРЕГОДЯ́ розм., ОПІ́СЛЯ розм., ЗАТИ́М розм., ТОДІ́ розм., ТАМ розм., ДАЛЬШ (ДА́ЛЬШЕ) розм., да́лій діал., НАВПІ́СЛЯ діал. Чути із заростей шушукання якесь невпевнене, потім голосок майже запобігливий запитує про Марисю Павлівну (О. Гончар); Коли б той розум наперед, що потім! (прислів'я); (2-га дівчина:) Ото завше так — як сперва дуже весело, то після будеш плакать (С. Васильченко); Утамувала левиця жагу, із джерела напившись, Далі, вертаючись в гай, випадково тонке покривало Хижа знайшла і його розшматовує ротом кривавим (переклад М. Зерова); Вітри приносили землю порошинами, сіяли на камені, а другі, ворожі, здмухували, сміючись, горстку пилу і носили відтак під хмарами (Г. Хоткевич); І вслід за тим під дужими вітрами Дуби хитнулися, і пущі загули, І чаші гір наповнились дощами... (М. Нагнибіда); Може, потому, як звикну та заспокоюся, листи будуть більше систематичні (М. Коцюбинський); Вугрі йдуть на нерест до Саргасового моря. Тут вони відкладають ікру і перегодом гинуть (з журналу); — Ти не дивуйся, — заспокоїла її Неля.. І додала перегодя: — А ти правильно зробила, що кинула ту читалку (М. Олійник); Дивись, щоб не помиливсь, а опісля не журивсь (прислів'я); Розважливо, без одчаю Він глину пругку замісив І просто за стіл звичайний Затим Кобзаря запросив (Б. Олійник); Погасне світло; та палають очі, Аж поки досвітки в вікно тихенько Заглянуть.., Тоді мене перемагає сон (Леся Українка); Зробили змовини, а там і весілля справили (Марко Вовчок); Був у нового хазяїна свій плуг, а то вже у супруги йде, а дальш, дальш, вже й піший (Г. Квітка-Основ'яненко); Батько й мати повмирали від якогось мору, дак усього було повно. А далій — не стало вже ні пшінця, ні олійки (Ганна Барвінок); — Лучче, тату, зовсім одрізниться з худобою і полем, — сказав Карпо. — Гляди, щоб навпісля не жалкував (І. Нечуй-Левицький). — Пор. зго́дом.