дамський

ЖІНО́ЧИЙ (стос. жінок; який складається з жінок тощо), ДА́МСЬКИЙ, ЖІНО́ЦЬКИЙ рідше, МОЛОДИ́ЧИЙ розм., БА́БСЬКИЙ фам., БА́Б'ЯЧИЙ фам. Десь за юртою почувся молодий жіночий голос, дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (З. Тулуб); Вона не любила дамського товариства (І. Нечуй-Левицький); Ходила (Марина) — всупереч законам жіноцької грації — широким кроком (Ю. Смолич); Щодень, то більшим смутком огортається молодича її душа (І. Ле); — А може, це — просто звичайні бабські плітки. Про Орину плетуть дурниці всякі (А. Головко); (Демко:) Баб'яча голова.. не до книжки зліплена, а до печі (М. Кропивницький).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дамський — да́мський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дамський — -а, -е. Прикм. до дама 1), 2). || Належний дамам, зробл. для дам; жіночий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дамський — ДА́МСЬКИЙ, а, е. Прикм. до да́ма 1, 2. Вона не любила дамського товариства (Н.-Лев., III, 1956, 102); // Належн. дамам, зробл. для дам; жіночий. В дамській кімнаті баронеса безвладно опустилась на канапу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах