дання

ОТРУ́ТА (речовина, здатна викликати отруєння), ТРУ́НОК, ТРУТИ́ЗНА фольк., ТРУ́ТА фольк., ТРУТИ́НА́ фольк., ТРУТІ́ВКА фольк., ТРІ́ЙЛО діал., ОТРУ́Я діал., ОТРІ́Й діал., ЯД, ЇДЬ діал.; ДАННЯ́ етн. заст. (дана з напоєм або стравою). Між бурлаками почалася тривога: ..казали, що пани насипали зумисне в криниці отрути (І. Нечуй-Левицький); Що діється за муром неприступним? Які тортури вигадали ще? Кому у серце лізуть з трунком трупним? (П. Воронько); І трутизни я не маю, І труїти як — не знаю (Л. Первомайський); А синє вино з трутою було (Панас Мирний); Ой, хіба ж би я розуму не мала, А щоб я тобі трутини дала (П. Чубинський); Чи ти мене вчарувала, чи трутівки дала? (Словник Б. Грінченка); Броня думала собі смерть заподіяти й налагодила собі трійла з сірників (Лесь Мартович); Таке ж і Малині циганка казала, За двісті червоних отрою продала (Ю. Федькович); Й скорпіон Жить у світі бажає, А чи ж винен він тому, що їдь У хвості своєм має? (І. Франко); — Той відьмур, побачите, ще дання вам дасть! (А. Кримський).

ЧА́РИ (магічні засоби, за допомогою яких нібито можна вплинути на людину й природу), ЧАР, ПРИВОРО́Т, ЧАР-ЗІ́ЛЛЯ, ЗІ́ЛЛЯ (чарівна рослина); ДАННЯ́ заст. (знахарський напій). Та вийняла (Маруся) з-за пазухи Циганчині чари, Та скликала річчю-словом Із трьох країв хмари (Л. Боровиковський); Як поїхав козаченько яром, — Перелита доріженька чаром (пісня); (Хома:) Баба зна такий приворот, що й лютого ворога заставить цуциком бігати (М. Старицький); А потім якось дав їм сіна, а те сіно виявилось чар-зіллям, і коні султанські, попробувавши, одразу на мову здобулися (О. Гончар); Ой є в мене таке зілля близько перелазу; Як дам тобі напитися, забудеш одразу (пісня); Ой чи мені, любку, дання, чи мені сухоти? Нема мені вночі спання, ані вдень роботи (коломийка).