движок
ДВИГУ́Н (машина, що перетворює різні види енергії на механічну); ДВИЖО́К розм. (маленька пересувна машина); МОТО́Р (перев. у транспортних засобах). Важко дихав двигун електростанції (П. Автомонов); Механік — бригадир Олександр Олександрович встановив біля кошари движок (І. Багмут); Вдалині, між звуків дивних, хоть і знаних, Мотор на річці у човні (М. Зеров).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- движок — движо́к іменник чоловічого роду розм. Орфографічний словник української мови
- движок — -жка, ч., розм. 1》 Маленький пересувний двигун (у 1 знач.). 2》 діал. Жест, порух. Великий тлумачний словник сучасної мови
- движок — ДВИЖО́К, жка́, ч., розм. Маленький пересувний двигун (у 1 знач.). Тракторний движок обслужується одним робітником (Механ. і електриф.., 1953, 309); Іван лежав біля куреня, заклавши руки під голову, і слухав, як гуде движок на заставі (Гончар, Новели, 1954, 125). Словник української мови в 11 томах
- движок — Движок, -жка м. Жесть, движеніе. Черниг. г. Словник української мови Грінченка