дебатувати
СПЕРЕЧА́ТИСЯ з ким, про що і без додатка (виступати із запереченням, спростованням чиїх-небудь поглядів); ПОЛЕМІЗУВА́ТИ, ДИСКУТУВА́ТИ, ДЕБАТУВА́ТИ, ДИСПУТУВА́ТИ книжн. (висловлювати незгоду з чиїми-небудь поглядами, положеннями, відстоюючи свої); ТОРГУВА́ТИСЯ розм. (в ході суперечки домагатися поступок з чийогось боку). Навколо великих поетів завжди ведуться суперечки. Сперечаються сучасники, сперечаються нащадки (М. Рильський); Миколі вкрай набридла розмова. Полемізувати з п'яним багатієм не хотілось, тим більше, що бачив усю безкорисність суперечки (В. Гжицький); Кілька хвилин вони торгувалися перед дверима, кому постукати й кому першому зайти (В. Собко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дебатувати — дебатува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- дебатувати — див. ОБГОВОРЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
- дебатувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Обговорювати яке-небудь питання, вести з приводу нього дебати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дебатувати — Доводити, довести, подоводити, наводити, навести, понаводити, міркувати, вимірковувати, виміркувати, повимірковувати, змірковувати, зміркувати, позмірковувати, намірковувати, наміркувати, понамірковувати, обмірковувати, обміркувати, пообмірковувати... Словник чужослів Павло Штепа
- дебатувати — Дебатува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дебатувати — ДЕБАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. і без додатка. Обговорювати яке-небудь питання, вести з приводу нього дебати. Звертаючись у статті «Щирість тону і щирість переконань» до москвофілів, які чули... Словник української мови в 11 томах