деко

ДЕ́КО (металевий лист із загнутими краями для випікання або сушіння на ньому чого-небудь), ЖАРО́ВНЯ розм., БЛЯ́ХА діал. На засмалених деках височіли два окороки (В. Кучер); Людмила обсмалила обидві принесені нею кісточки, поклала їх у велику жаровню, поставила у духовку (П. Загребельний); Печеню.. вкладають на бляху, вливають трошки води, щоб не припалилася, і печуть (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деко — де́ко іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. деко — -а, с., діал. Лист (див. лист II 1)). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деко — А, с., діал. Лист; тонкий, щільний шматок або шар якого-небудь матеріалу (паперу, заліза і т.ін.). Тож пий із кварти оковиту, добудь із дека дикий гук! (П-2:121). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. деко — де́ко металевий лист для випікання (ст)|| = бляха Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. деко — ДЕ́КО, а, с., діал. Лист ( див. лист² 1). На засмалених деках височіли два окороки, під стелею звисала рожева шинка й домашні ковбаси (Кучер, Трудна любов, 1960, 165). Словник української мови в 11 томах