декілько

I. КІ́ЛЬКА числ. (невизначена мала кількість, від трьох до десяти), ДЕ́КІЛЬКА, СКІ́ЛЬКИ (СКІ́ЛЬКА) розм., КІЛЬКО́РО розм., СКІЛЬКО́РО діал., ДЕ́КІЛЬКО розм., СКІ́ЛЬКО діал. Кінь пробіг декілька кроків і спинивсь (А. Головко); За всю дорогу вони перекинулись лише декількома незначущими фразами (О. Бойченко); Громада знову розсипалась на скільки куп (Панас Мирний); Привезу вам скілька речей, що напевне вам сподобаються, бо воно і цікаво і гарно (Леся Українка); Кількоро рук шанобливо вмочають у махорці пальці (Я. Качура); — Стій, хлопці! — разом крикнуло декілько голосів (С. Васильченко); Тут скілько сотен одлічили Аркадських жвавих парубків І в ратники їх назначили (І. Котляревський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. декілько — де́кілько числівник кількісний розм. Орфографічний словник української мови
  2. декілько — декількох, числ. кільк., розм. Те саме, що декілька. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. декілько — ДЕ́КІЛЬКО, кох і ко́х, числ. кільк., розм. Те саме, що де́кілька. — Глянь! дивись! Хто се? — декілько голосів запитало зразу (Мирний, І, 1954, 265); Декілько парубків зазирали пильно у вікна (Вас., І, 1959, 287). Словник української мови в 11 томах