дереворіз
ГРАВЮ́РА (вирізьблений або витравлений на дошці, лінолеумі, пластинці малюнок; відбиток такого малюнка); КСИЛОГРА́ФІЯ, ДЕРЕВОРИ́Т, ДЕРЕВОРІ́З (на дошці); ОФО́РТ (на міді або цинку); ЛІТОГРА́ФІЯ (на вапняку, доломіті); ЕСТА́МП (відбиток, одержаний різними техніками гравірування). Художник збирався завтра ж копіювати одну з облюбованих в Ермітажі гравюр Рембрандта (О. Ільченко); Що Беринда був гравер, свідчать сім ксилографій, надрукованих у лаврі 1627 та 1629 років, де в полі гравюр стоять його ініціали або монограма та друкарський знак (з журналу); Над стелажами висіло кілька дереворитів на тему татринської природи (Ірина Вільде); У дереворізі "Селянка з Покуття".. передана туга за рідними Карпатами, за батьківською домівкою (з журналу); Ми знаємо ряд малюнків і офортів Шевченка, де.. відтворені окремі епізоди з історії Хмельницького і Хмельниччини (М. Рильський); Капітан.. з байдужим видом придивлявся якійсь літографії, що прикрашала голу стіну зали (І. Франко); Передня стіна була завішана естампами старовинної різьбарської роботи (І. Ле).
Значення в інших словниках
- дереворіз — дереворі́з 1 іменник чоловічого роду гравюра дереворі́з 2 іменник чоловічого роду техніка виконання Орфографічний словник української мови
- дереворіз — -у, ч. Техніка гравюри на дошці з дерева, розрізаного вздовж шарів. || Картина, малюнок, виконаний цим способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дереворіз — ДЕРЕВОРІ́З, у, ч. Техніка гравюри на дошці з дерева, розрізаного вздовж шарів; // Картина, малюнок, виконаний цим способом. У дереворізі «Семенко з Покуття».. передана туга за рідними Карпатами, за батьківською домівкою (Мист., 2, 1963, 21). Словник української мови в 11 томах