десятеро
ДЕ́СЯТЬ (кількість із 10 одиниць), ДЕ́СЯТЕРО збірн., ДЕСЯ́ТКА розм.; ДЕСЯ́ТОК (також одиниця рахунку). — Я вже великий, мені аж десять літ (М. Коцюбинський); — Вони з'явилися на дорозі, піший загін солдатів, невеликий, чоловік із десятеро (Л. Первомайський); По немитих та забідованих лицях годі було пізнати, чи третю, чи четверту десятку літ доживають (І. Франко); — Тепер закочуйте рукави та хватайте по десятку отих гультяїв та бунтарів, — крикнув Єремія. Жовніри одлучили од стовпища десять чоловік (І. Нечуй-Левицький); Василь.. ніс у хустці аж три десятки крашанок (Г. Квітка-Основ'яненко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- десятеро — де́сятеро числівник кількісний Орфографічний словник української мови
- десятеро — Тьох, числ. збірн. Вж. зі сл.: спортсменів, хлопців, лошат, гусей, діток; нас було чоловік з десятеро. Пор. двоє. Літературне слововживання
- десятеро — [дес'атеиро] -т'ох, д. -т'ом, ор. -т'ома/ -т'ма, м. (на) -т'ох Орфоепічний словник української мови
- десятеро — -тьох, числ. кільк., збірн. Десять. Великий тлумачний словник сучасної мови
- десятеро — Де́сятеро, -ро́х, -ро́м, -рома́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- десятеро — ДЕ́СЯТЕРО, тьо́х, числ. кільк. Збірн. до де́сять. Десятеро гусей, десятеро курей було, і те забрав [дядько], а хату спродав (Барв., Опов.. Словник української мови в 11 томах
- десятеро — Десятеро чис. Десять душъ, штукъ. Св. П. І. кн. М. XVIII. 32. у-десятеро. Десятерицею, въ десять разъ. У-десятеро їм відплатимо за наші біди. Сніп. 48. Може в-десятеро більш, ніж вони були винуваті. ЗОЮР. І. 285. Словник української мови Грінченка