деталізувати

ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст., ЯСУВА́ТИ заст., ВИЯ́СНЮВАТИ (ВИЯСНЯ́ТИ) діал.; МОТИВУВА́ТИ чим, ПРИПИ́СУВАТИ чому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ (УТОЧНЯ́ТИ), ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). — Док.: поясни́ти, роз'ясни́ти, з'ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об'ясни́ти, ви́яснити, ви́толкувати заст. приписа́ти, уточни́ти. — Револьвер, — пояснював потім папа, — коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз'яснюють (комісари), що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з'ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об'яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — Які племена тут жили до нас,.. — роздумливо мовить Брага. — Племена таврів чи хто? — І кіммерійці жили, — уточнює професор. — Сучасники Гомера (О. Гончар). — Пор. 1. тлума́чити.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. деталізувати — деталізува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. деталізувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. Докладно, в усіх подробицях з'ясовувати, розробляти що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. деталізувати — деталізува́ти (від франц. detail – подробиця) докладно з подробицями розглядати щось або розповідати про щось. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. деталізувати — Деталізува́ти, -зу́ю, -зу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. деталізувати — ДЕТАЛІЗУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. Докладно, в усіх подробицях з’ясовувати, розробляти що-небудь. Шевченко часто, змальовуючи якусь дію, .. деталізує, уточнює означуване, використовуючи для цього синоніми (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 228). Словник української мови в 11 томах