дискретний

УРИ́ВЧАСТИЙ (який переривається через короткі проміжки часу; не суцільний); УРИ́ВИСТИЙ, УРИ́ВАНИЙ, УРИ́ВКОВИЙ, ЗРИ́ВИСТИЙ, ОБРИ́ВИСТИЙ, ВІДРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВИСТИЙ, ПЕРЕРИ́ВАНИЙ, ПЕРЕРИ́ВЧАТИЙ, ПЕРЕБИ́ВЧАСТИЙ, ВІДРУ́БНИЙ, РВА́НИЙ, РУ́БАНИЙ, ДИСКРЕ́ТНИЙ, ФРАГМЕНТА́РНИЙ (складений з окремих частин). Розповідь його була уривчаста. Раз по раз він замовкав і, завмерши, дивився в простір (М. Трублаїні); Вона (Катя) витисла лише кілька уривистих плутаних фраз (І. Волошин); Горло йому стиснула спазма, і він продовжував уриваним голосом: — Я... я... просто вбив би себе зараз за те, що не послухав вас тоді (І. Багмут); — Заспокойтесь, Надійко... Заспокойтесь, благаю вас, — зривистим голосом промовив Лебідь (Я. Баш); Промови не чути. Вона відривчастими шматками падає в натовп і запалює його (І. Кириленко); У хаті стало тихо-тихо, тільки.. чутно було скрип пера або одрубні вимови Пороха (Панас Мирний); Промова його лилась, як важке розтоплене залізо, не роблена, не книжна, а рвана, жвава й уривчаста (І. Нечуй-Левицький); Костецький продовжував говорити різко, короткими рубаними фразами (Л. Первомайський); Дискретний сюжет.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дискретний — Дискре́тний: — роздільний, перервний, протиставлений до неперервного; непомітний [51] — стриманий, обережний, такий, що дотримується таємниці [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. дискретний — дискре́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. дискретний — [диескретнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. дискретний — Дискретный — discrete — diskret — роздільний, перервний, протиставляється неперервному. Напр., система цілих чисел є дискретною на відміну від системи дійсних (раціональних та ірраціональних) чисел, що є неперервною. Д -н а з м і н а — стрибкоподібна зміна. Гірничий енциклопедичний словник
  5. дискретний — -а, -е, мат. Роздільний, перервний, який протиставляється неперервному. || Складений з окремих частин; переривчастий. Дискретна зміна — стрибкоподібна зміна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. дискретний — Мовчазний Словник чужослів Павло Штепа
  7. дискретний — дискре́тний 1. потайний, прихований (ст) 2. тактовний, делікатний (ст): Вона була трохи старша за мене, гарна чорнявка, дуже спокійної вдачі, серйозна і дискретна дівчина, її помешкання складалося з двох кімнат і малої кухні (Дейчаківський) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. дискретний — дискре́тний (лат. discretus) роздільний, перервний, протиставляється неперервному. Напр., система цілих чисел є дискретною на відміну від системи дійсних (раціональних та ірраціональних) чисел, що є неперервною. Д-а зміна – стрибкоподібна зміна. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. дискретний — ДИСКРЕ́ТНИЙ, а, е. Складений з окремих частин; переривчастий. Письменник віднайшов найкращий спосіб для «творчої подорожі» — вивів не прямий, наскрізний, а дискретний (переривчастий) сюжет (Літ. Укр., 27.IX 1968, 4). Словник української мови в 11 томах