дислокуватися

РОЗТАШУВА́ТИСЯ (про значні маси людей, військові підрозділи — зайнявши певний простір, місцевість, зупинитися для відпочинку, підготовки до дальшого пересування, певних дій і т. ін.), РОЗМІСТИ́ТИСЯ, ОТАШУВА́ТИСЯ рідше, ДИСЛОКУВА́ТИСЯ військ., ОТАБОРИ́ТИСЯ розм., РОЗВЕРНУ́ТИСЯ розм. — Недок.: розташо́вуватися, розміщуватися (розміща́тися), дислоко́вуватися, ота́борюватися, розверта́тися. Польський табір розташувався над річкою понад берегами та по невисоких горбах (І. Нечуй-Левицький); А під кручею.. діялось щось незвичайне.. Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону з усім своїм штатом (О. Гончар); (Коваль:) Еге! Ну, то на отій самій могилі колись-то, йдучи з Молдавії на Подолію, оташувався зі своїм військом преславний гетьман Іван Підкова (М. Кропивницький); Полк дислокувався у заболочених лісах поблизу Ладозького озера (П. Автомонов); До Єлизаветграда прибули (чумаки) під вечір, ..отаборились на Поштовому тракті (Д. Косарик); "Глянь униз..." — гуконув голос. Чіпка зирнув... Коло його розвернулося сонне царство люду (Панас Мирний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дислокуватися — дислокува́тися дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дислокуватися — -уюся, -уєшся, недок. і док. 1》 Розташовуватися, розміщуватися на (у) певній місцевості. 2》 геол. Зміщуватися, зсовуватися (про шари земної поверхні). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дислокуватися — ДИСЛОКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док. 1. Розташовуватися, розміщуватися на (у) певній місцевості. — Я сьогодні розлучаюся з вами. Пізніше прибуде вказівка, що робити, де вам дислокуватися (Ю. Янов., І, 1954, 218). 2. геол. Зміщуватися, зсовуватися (про шари земної поверхні). Словник української мови в 11 томах