1. Словник синонімів української мови

дифірамб

ПОХВАЛА́ (добрий, похвальний відгук про когось, щось), ПОХВАЛЯ́ННЯ, СХВА́ЛЕННЯ, ХВАЛЬБА́ розм., ПОХВАЛЬБА́ розм.; КОМПЛІМЕ́НТ (підкреслена, захоплена, іноді перебільшена), ДИФІРА́МБИ (ДИФІРА́МБ рідше), ПАНЕГІ́РИК, МАДРИГА́Л (перев. книжн., підсил. — захоплена похвала, часто віршована). Михасеву статтю прочитав редактор і сказав — молодець! Від похвали він не чув під ногами землі (С. Чорнобривець); О, коли б ти могла пізнать, яке гірке це почування увесь свій вік, без поділяння, і раювати, і страждать, за зло та за добро не ждать ні нагород, ні похваляння (переклад за ред. М. Рильського); Криками окликнувся майдан, радісними схваленнями, гудом (І. Гончаренко); Я зібрав би всіх титанів І сказав би, знявши капелюх: Я не буду вам співать пеанів І хвальбою лоскотати слух (В. Симоненко); Як кого одурять похвальбою або лестивою річчю, то люди й кажуть: "Упустив рака з рота" (О. Стороженко); — Вас і бджоли не покусали б: подумали б, що ви квітка, — сказав комплімент Балабуха (І. Нечуй-Левицький). — Пор. 1. схва́лення.

ХВАЛА́ (висловлення найвищої оцінки комусь, чомусь), УСЛА́ВЛЕННЯ, ЗВЕЛИЧА́ННЯ, ПРОСЛАВЛЯ́ННЯ, ГІМН, ПСАЛО́М, ДИФІРА́МБ, ПАНЕГІ́РИК (перебільшена похвала). Віддавна смілості й одвазі шумить по всесвіту хвала (М. Рильський); І сорок літ ішов Франко-сіяч.. І спів його звучав не раз як плач, І плач його звучав як гімн народу (Д. Павличко); З криком в небо устає новий псалом залізу (П. Тичина); Коли Хома занадто вже розходився, співаючи дифірамби своїм мінометам, хтось навіть осадив його спокійним жартом (О. Гончар).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дифірамб — дифіра́мб іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дифірамб — Дифірамб – в Стародавній Греції спочатку урочиста хорова пісня на честь бога вина Діоніса (Вакха). Пізніше став літературною формою, близькою до оди і гімна, наприклад дифірамби Піндара і Аріона (VI-V ст. до н. е.). Словник крилатих висловів
  3. дифірамб — -а, ч. 1》 У Стародавній Греції – урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса. || Літературний жанр, близький до оди або гімну. 2》 перен. Перебільшена похвала. Співати дифірамби — надмірно захвалювати; вихваляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дифірамб — (гр. dithyrambos) — давньогрецька урочиста пісня для заспівувача з хором на честь бога Діонісія. Словник-довідник музичних термінів
  5. дифірамб — • дифірамб (грец. διθύραμβος) - жанр давньогрец. хорової лірики, первісно — гімн Діонісу, пізніше — пісня, що уславлювала й інших богів та героїв. Суттєвою жанровою ознакою Д. в діалог між хором і заспівувачем-корифеєм. Згодом... Українська літературна енциклопедія
  6. дифірамб — дифіра́мб (грец. διθύραμβος) 1. Жанр античної лірики; хвалебні твори на честь богів і героїв. 2. Переносно – надмірна похвала. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. дифірамб — співа́ти дифіра́мби кому, чому. Захвалювати кого-небудь, вихваляти щось. — Твір завжди викликає запальні суперечки,— одні не згоджуються з автором, інші співають йому дифірамби (П. Колесник). Фразеологічний словник української мови
  8. дифірамб — ДИФІРА́МБ, а, ч. 1. У стародавній Греції — урочиста хорова пісня на честь бога Діоніса; //Літературний жанр, близький до оди або гімну. Його [О. Маковея] лірична муза, мабуть, не звикла складати оди, панегірики та дифірамби (Письмен. Словник української мови в 11 томах