днище
ДНО (морське, річкове і т. ін.), ДНИ́ЩЕ рідше, ПІДО́ШВА спец.; ҐРУНТ (під водою). Правда і з дна моря виринає, а неправда потопає (прислів'я); Йшлося, власне, про те, як краще оволодіти днищем Дніпра, міцно стати на його гранітне, незаймане, заховане від людського ока ложище (Г. Коцюба); Олег відчув, що катер не спирається на тверду підошву океану, безсило гойдається на хвилях (І. Ле); Біля містечка річка вигинається півколом і збігає кам'янистим ґрунтом (М. Трублаїні).
ДНО (нижня частина або нижня стінка якогось предмета), СПІД, ДНИ́ЩЕ, ПІД (нижня горизонтальна поверхня, площина якогось приміщення, ями, печі тощо). Гасу в каганчику зосталося вже тільки на самому дні (О. Гончар); Він малює спід барки на синє, яким буває море в полудні (М. Коцюбинський); Навіть у нових теплих валянках мало приємності лежати на холодному днищі кузова машини (Григорій Тютюнник); Смачно духмяніли пироги.., щойно зняті із поду (А. Дімаров). — Пор. 1. низ.
Значення в інших словниках
- днище — дни́ще іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- днище — -а, с. 1》 Нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета. 2》 Ґрунтова поверхня під водою. || Нижня плоска частина улоговини на поверхні землі. 3》 Дошка, у яку закладають гребінь під час прядіння ниток ручним способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- днище — див. дно Словник синонімів Вусика
- днище — ДНИ́ЩЕ, а, с. 1. Нижня частина або нижня стінка якого-небудь предмета. Соломія підійшла до ставка, вскочила в човен і почала шарити по днищі (Коцюб. Словник української мови в 11 томах