довгорічний

БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А. Головко); Довголітня самотність виробила в Клавди звичку розмовляти сама з собою (Ірина Вільде); (Батуллі) склав собі уяву, що прокурор заздрить і його одягові, і знанням мов, і довгорічному перебуванню в закордонній школі (І. Ле).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. довгорічний — довгорі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. довгорічний — -а, -е. Те саме, що багаторічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. довгорічний — ДОВГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що багаторі́чний. Революція може складатися і, мабуть, складатиметься з довгорічних битв.. (Ленін, 21, 1950, 352). Словник української мови в 11 томах