довгорічний
БАГАТОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОЛІ́ТНІЙ, ДОВГОРІ́ЧНИЙ. А вони посідали тоді на канапі, закурили і жадібно кинулись один до одного з розпитами: давні близькі друзі після багаторічної розлуки (А. Головко); Довголітня самотність виробила в Клавди звичку розмовляти сама з собою (Ірина Вільде); (Батуллі) склав собі уяву, що прокурор заздрить і його одягові, і знанням мов, і довгорічному перебуванню в закордонній школі (І. Ле).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- довгорічний — довгорі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- довгорічний — -а, -е. Те саме, що багаторічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- довгорічний — ДОВГОРІ́ЧНИЙ, а, е. Те саме, що багаторі́чний. Революція може складатися і, мабуть, складатиметься з довгорічних битв.. (Ленін, 21, 1950, 352). Словник української мови в 11 томах