догляд

ДО́ГЛЯД (забезпечення необхідних умов, зокрема для хворого, дитини тощо), ОПІ́КА, ОПІ́КУВАННЯ рідше, ПІКЛУВА́ННЯ, О́КО розм., ПОШАНІ́ВОК (ПОШАНО́ВОК) діал. Під матернім доглядом, піклуванням Орина скоро одійшла, одужала (К. Гордієнко); Хоч би взяли боги нас під опіку! Сюди не всяк хоробрий допливе (Л. Костенко); Після смерті батька в обов'язки Осипа Маковея ввійшло опікування родиною (з журналу); Щоб за кіньми було око, домовився (дід) із онучком Петрусем, що, коли догляне за кіньми, дасть йому дорогу забавку (Григорій Тютюнник); Та цею бочкою можна возити років з вісім, а в добрий пошанівок, то й на десять стане (Словник Б. Грінченка).

НА́ГЛЯД (спостереження за ким-, чим-небудь для контролю, охорони тощо), ПРИ́ГЛЯД заст., ЗГЛЯД заст.; ДО́ГЛЯД, О́КО яке, чиє і без означ. (уважний, пильний нагляд); ОПІ́КА (постійний пильний нагляд). Ті, кому належить здійснювати нагляд, регулярно наїздять сюди, перевіряють, чи не кривдять тут вихованців (О. Гончар); Скотина, котра за зиму не передохла від голоду, бродила по степах без пригляду (М. Кропивницький); Пили (бідні шляхтичі) з срібних хазяйських келехів, але під пильним доглядом челядників (З. Тулуб); — Еге-ге, ваша правда: воно, хазяйствечко, любить ока, гулянки його не прибільшують (Дніпрова Чайка); О. Василеві почала докучати безперестанна опіка над його особою (М. Коцюбинський). — Пор. 1. до́гляд.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. догляд — (створення сприятливих умов для когось) опіка, піклування. Словник синонімів Полюги
  2. догляд — до́гляд іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. догляд — Пильнування, доглядання, турбота, піклування, дбання; (за чим) нагляд, опіка, опікування, ок. кураторство, г. кураторія. Словник синонімів Караванського
  4. догляд — [догл'ад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. догляд — -у, ч. 1》 Дія за знач. доглядати 1). Догляд за хворими. 2》 розм. Те саме, що нагляд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. догляд — До́гляд, -ду, -дові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. догляд — ДО́ГЛЯД, у, ч. 1. Дія за знач. догляда́ти 1. Веселий Кут осиротів. Без догляду, без призору почав пустіти та осуватися (Мирний, III, 1954, 293); Ріс хлопець сам, як гусеня на воді, без особливого догляду (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
  8. догляд — Догляд, -ду м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. І. 271. Левиц. Пов. 119. Словник української мови Грінченка