домальовувати

УЯВЛЯ́ТИ (викликати, створювати якийсь образ в уяві, думках, свідомості), ПРОЗИРА́ТИ, ПРИГА́ДУВАТИ рідше, ВИОБРА́ЖУВАТИ діал.; ДОМАЛЬО́ВУВАТИ, ДОМИ́СЛЮВАТИ, ПРИМИ́СЛЮВАТИ (додавати в думках до чогось). — Док.: уяви́ти, прозирну́ти, пригада́ти, ви́образити, домалюва́ти, доми́слити, прими́слити. Соломії не так жалко було себе, як Остапа; вона уявляла собі, як він тепер лежить, хворий і самотній у пущі й вигляда її з очеретів (М. Коцюбинський); Що, коли справді одберуть од неї землю? Вона пригадати не зможе, що тоді буде з нею (Панас Мирний); — І як же ви, пані, виображуєте собі нашу дальшу подорож, нашу будущину? (І. Франко); Не вирізьбився у пам'яті батьків образ, і він у мислях домальовував його (А. Хижняк); Те, що не побачить око, домислить хлоп'яча фантазія (Д. Бедзик).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. домальовувати — домальо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. домальовувати — -ую, -уєш, недок., домалювати, -юю, -юєш, док., перех. і без додатка. 1》 Закінчувати малювати; малювати до певної межі. || перен. Довершувати зображення кого-, чого-небудь (про образ, портрет і т. ін.). 2》 перен. Уявляти, домислювати що-небудь. || Давати можливість уявляти, домислювати що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. домальовувати — див. доробляти Словник синонімів Вусика
  4. домальовувати — Домальо́вувати, -льо́вую, -льо́вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. домальовувати — ДОМАЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОМАЛЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех. і без додатка. 1. Закінчувати малювати; малювати до певної межі. Сьогодні вона домальовувала ескіз картини, для якої позував Боровий (Грим., Незакінч. Словник української мови в 11 томах