допасувати

ПРИПАСО́ВУВАТИ (робити щось відповідним до чого-небудь за розмірами, формою тощо), ПРИЛАШТО́ВУВАТИ, ДОПАСО́ВУВАТИ, ПІДГАНЯ́ТИ, ПРИГАНЯ́ТИ (ПРИГО́НИТИ рідше) (одне до одного). — Док.: припасува́ти, прилаштува́ти, допасува́ти, підігна́ти, пригна́ти. Все щось мудрує (Іван Кіндратович). Все щось тре напилком, пиляє ножівкою, свердлить, пригвинчує, припасовує (Д. Ткач); Батько мало не всі книжки перетягав їм на п'ятий поверх, балконні двері прилаштував (І. Муратов); Я вспокоююсь, дивлячись,.. як муляри тешуть цегли, допасовуючи їх до належного місця (І. Франко); Коваль підганяв до комбайну деталі, Чоло покривали і сажа і піт (П. Воронько); Я сам он на струмку, що біг побіля дому, Млинок ще хлопчиком поставив.. Усе був поробив, усе пригнав чудово (І. Вирган); Будує (солдат) дім, пригонить щільно рами (І. Нехода).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. допасувати — допасува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. допасувати — див. допасовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. допасувати — ДОПАСУВА́ТИ див. допасо́вувати. Словник української мови в 11 томах