допевнятися

ДОБИВА́ТИСЯ чого (вживати рішучих заходів для досягнення якоїсь мети, яких-небудь результатів), ДОПЕВНЯ́ТИСЯ (ДОПЕ́ВНЮВАТИСЯ) розм., ПОШУ́КУВАТИ діал., ПОЗИ́СКУВАТИ що, діал.; ДОМАГА́ТИСЯ, НАСТУПА́ТИ на кого, ДОСТУ́КУВАТИСЯ розм., ДОПРАВЛЯ́ТИСЯ розм., УГАНЯ́ТИ (ВГАНЯ́ТИ) за чим, розм., УГАНЯ́ТИСЯ (ВГАНЯ́ТИСЯ) за чим, розм., ДОПОМИНА́ТИСЯ розм., ПОМИНА́ТИСЯ діал. (наполегливо); ПІДБИВА́ТИСЯ, ПІДВЕРТА́ТИСЯ, ПІДКО́ЧУВАТИСЯ (під (до) кого, розм. — уміло звертаючись, входячи в довіру до когось); ДОПРО́ШУВАТИСЯ (настійливими проханнями). — Док.: доби́тися, допе́внитися, позиска́ти, домогти́ся, доборо́тися, досту́катися, допра́витися, угна́ти (вгна́ти), допімну́тися рідко підби́тися, підверну́тися, підкоти́тися, допроси́тися. — Дурниці говориш, а сам бунтуєш проти закону. — Ми не бунтуємо, ми добиваємось правди (М. Стельмах); — Гей, ви, міністри! — гукає боєць.. — Ходіть-но сюди, маю з вами бесідувати. Буду свого допевнятись (О. Гончар); — Короп може собі на вашім ґрунті пошукувати свого довгу (Лесь Мартович); Полюбивши її і стративши всяку надію позискати її руку, Нестор покинув філософію, вступив до семінарії (І. Франко); — На засіданні ми будемо домагатися ухвали Рад повернути зброю саперному батальйонові (А. Головко); Він почав гаряче наступати на мене: мовляв, я не маю підстави сумніватись (М. Хвильовий); — Іду в нове приміщення. Кімнату дають. — Достукався-таки? Що значить — машиністом став! (Г. Коцюба); Доправлялися (люди) свого права проти заповернення їх у кріпацтво з давнішнього їх стану козацького (Олена Пчілка); — Інший іще скаже, що такий чоловік, як твій панотець, уганяє за славою! (П. Куліш); (Єлисей:) Доки люде не так уганялися за землею, доти і одводили широкі шляхи (М. Кропивницький); Тепер обидва мали заміри шукати в місті роботи: Демид — допоминатись у місті посади земського лікаря на село, а Гордій — шукати судової практики (Б. Грінченко); Як пішов же я до пана Поминатись плати, То він мене набив добре Да ще й випхав з хати (пісня); — Підіб'юсь під нового (сотника) та й буду над ним орудувати (Г. Квітка-Основ'яненко); Підвернувсь (писар) до пана голови, — знав, з якого кінця зайти (Г. Квітка-Основ'яненко); — А ти підкотися (до лісовиків) де просьбою, та й могорича не шкодуй. Першим дядькам славну дамо Землю (М. Стельмах); Церкву Воєвода до часу не ставив, бо не вмів допроситися в київських владик висвячення Стрижака в сан священика (П. Загребельний). — Пор. 3. боро́тися, 1. здобува́ти.

ПЕРЕКОНА́ТИСЯ (дійти певного висновку, повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), ДОКОНА́ТИСЯ діал.; ПЕРЕСВІ́ДЧИТИСЯ, ПРИСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИСЯ діал., ДОСВІ́ДЧИТИ діал., ДОСВІДИ́ТИ діал. (зваживши на факти, врахувавши досвід); УПЕ́ВНИТИСЯ (ВПЕ́ВНИТИСЯ), ЗАПЕ́ВНИТИСЯ, ДОПЕ́ВНИТИСЯ рідше, ЗВІ́РИТИСЯ рідше, УВІ́РИТИСЯ (ВВІ́РИТИСЯ) діал. (здобути певність). — Недок.: переко́нуватися, пересві́дчуватися, присві́дчуватися, упевня́тися (впевня́тися), упе́внюватися (впе́внюватися), запевня́тися (запе́внюватися), допевнятися (допевнюватися), звіря́тися, увіря́тися (ввіря́тися). Бійці, які бачили немало трофейних коней, здобутих у ворога — бельгійських, французьких, угорських, — переконалися, що все-таки найвитриваліші коні — це наші (О. Гончар); Йому хотілося забігти ріпників несподівано, невидимо, щоб доконатися, як вони роблять (І. Франко); Лукія давно пересвідчилася — не на користь дочці пішли батьківські турботи, піклування (К. Гордієнко); Присвідчилися, що земля круглобока (Словник Б. Грінченка); Перебираючись з місця на місце, він забрів аж на Бессарабію і досвідчивсь, що в забродських ватагах багато вербівських втікачів (І. Нечуй-Левицький); — Се я сам досвідив. Лиш мертвець та сліпець Може буть проти неї (жіночої краси) надійний борець (І. Франко); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити (І. Кириленко); — Мені припоручено обдивитися паєштські виноградники, щоб запевнитися, чи вільні вони від філоксери (М. Коцюбинський); (Мичковський:) Свати збираються до вас сьогодня, хотять допевнитись, чи все готове до весілля? (І. Карпенко-Карий); А що вона відьма, то я в цьому добре звірилась, бо, де вона ступить, за нею слідком жаби скачуть (І. Нечуй-Левицький); Про Опанаса не чуть й не чуть, так що всі увірились, що Опанаса нема на світі (Грицько Григоренко).