дорожній
ДОРО́ЖНІЙ (пов'язаний з дорогою, призначений для дороги, подорожі), ПОДОРО́ЖНІЙ, ШЛЯХОВИ́Й рідше. Що два, то не один. І в пригоді якій, в випадку дорожнім — мало що може трапитися в дорозі — завше є на що опертися (Г. Хоткевич); Тоня вихоплює в брата з рук його дорожню валізу (О. Гончар); Подорожніх видатків половину беру на себе (Леся Українка); Раїса, в сіренькому подорожньому одінні, ..була бадьорна (Олена Пчілка).
ШЛЯХОВИ́Й (стосовний будівництва та обслуговування, охорони шляхів, доріг), ДОРО́ЖНІЙ. Жив він на краю лісу при трасі, біля шляхової дільниці (І. Ле); Тарантас спустився в долину і наблизився до самотньої хатинки.. Це був дорожній прикордонний козацький пікет (З. Тулуб).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дорожній — доро́жній прикметник Орфографічний словник української мови
- дорожній — Шляховий, колійний; (костюм) для дороги, подорожній, мандрівницький; (стовп) придорожній. Словник синонімів Караванського
- дорожній — -я, -є. 1》 Прикм. до дорога 1). || Стос. до дороги (у 4 знач.). 2》 Признач. для дороги (у 4 знач.). 3》 Який перебуває в дорозі (у 4 знач.). || у знач. ім. дорожній, -нього, ч. Той, хто перебуває в дорозі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дорожній — Доро́жній, -ня, -нє; -ні, -ніх Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дорожній — ДОРО́ЖНІЙ, я, є. 1. Прикм. до доро́га 1. Уже ступив [Федір] на сухе дорожнє груддя, як раптом збоку, з очеретів, бурхонув вітер (Мушк., Серце.., 1962, 21); На дорожніх вибоїнах фаетон підкидало так, що кожної секунди він міг перекинутись (Шиян, Гроза.. Словник української мови в 11 томах
- дорожній — Дорожній, -я, -є Дорожный, находящійся въ дорогѣ. Словник української мови Грінченка