достягти

ДІСТАВА́ТИ (брати звідкись), ДОСТАВА́ТИ розм., ДОСТЯГА́ТИ заст.; ЗНІМА́ТИ, ЗДІЙМА́ТИ (зверху, з якоїсь поверхні тощо). — Док.: діста́ти, доста́ти, достягну́ти (достягти́), зня́ти, здійня́ти. Дістаю з шафи плед і кутаюся в нього (Ю. Яновський); Засвітила (відьма) каганець, поставила на стіл, а сама полізла під стіл чого-то доставати (Г. Квітка-Основ'яненко); Люди кинули роботу, Достягли люльки з кишень (Я. Щоголів); По обіді Гіца знімав з стіни свою скрипку (М. Коцюбинський); Старі діди здіймали з горищ прядки та веретена, що десятки років лежали там (Григорій Тютюнник). — Пор. 1. вийма́ти.