доторкнутися

КУШТУВА́ТИ що (з'їдати або випивати трохи чогось), ПРО́БУВАТИ, КУ́ШАТИ діал.; ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до чого, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до чого (перев. із часткою н е); ДЕГУСТУВА́ТИ (робити дегустацію чогось); СМАКУВА́ТИ (повільно їсти, пити, визначаючи смакові якості, дістаючи задоволення); ПРИГУ́БЛЮВАТИ розм., ПРИГУ́БЛЮВАТИСЯ до чого, розм. (торкаючись губами). — Док.: покуштува́ти, скуштува́ти, закуштува́ти, попро́бувати, спро́бувати, поку́шати, доторкну́тися, приторкну́тися, посмакува́ти, пригу́бити, пригу́битися. Шешеня обходить полк... Підходить до кухні, куштує їжу (Ю. Яновський); Такого мускату ми не куштували ніколи (Ю. Смолич); В той вечір Данька садовлять на покуті, на сіні, і він перший пробує кутю (О. Гончар); Не кушав плоду з дерева живого (І. Франко); Вона не доторкалася ні до якої страви (О. Кобилянська); Він сидів розчервонілий весь, не приторкався ні до чого їстівного і тільки пригублював з бокала кислувате вино (О. Досвітній); А ми собі — тут правду діти ніде — Дегустували пильно ті гібриди, І честь, хоч не однакова, була У нас і для мускату і для шасла (М. Рильський); — Та пий-бо одразу, не смакуй! — приказав о. Хведор (І. Нечуй-Левицький).

ТОРКА́ТИ кого, що (злегка натискувати на когось, щось), ТОРКА́ТИСЯ кого, чого, ДОТОРКА́ТИСЯ (ДОТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ДОТОРКА́ТИ рідко, ПРИТОРКА́ТИСЯ (ПРИТО́РКУВАТИСЯ) до кого-чого, ЧІПА́ТИ, ЗАЧІПА́ТИ, ЛА́ПАТИ, ЛА́ПАТИСЯ за кого-що, розм., ДОТИКА́ТИСЯ до кого-чого, кого, чого, діал., ДОТИКА́ТИ кого, діал., ДОТУЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, кого, чого, діал. — Док.: торкну́ти, торкну́тися, доторкну́тися, доторкну́ти, приторкну́тися, зачепи́ти, лапну́ти, лапну́тися, діткну́тися, доткну́тися розм. діткну́ти, доткну́ти розм. дотули́тися. Гафійка ніжно торкає Маркову бороду (Ю. Яновський); Чуючи приплив веселої сили, нарочито звішеними ногами торкався шини і спиць заднього колеса, відбиваючи на них рисковані такти (М. Стельмах); В той час, як його уста вже доторкаються її уст, вона підбиває його ногою, він падає (Леся Українка); Дівчина відчула, що до її руки ледве чутно доторкуються його губи (Ю. Шовкопляс); Люди, зітхаючи, обіймали свого Івана, тиснучи йому руки, або просто приторкалися до його одежі чи сивої, з прозеленню бороди (М. Стельмах); "Таке життя, такий закон", — подумав Дорош, любовно розглядаючи майстерно зроблене гніздечко, але не приторкуючись до нього руками, щоб пташка не змандрувала геть (Григорій Тютюнник); Густі ялички чіпають мене своїми колючими гільцями за руки, за одіж, б'ють по лиці (І. Франко); Автомобіль щільно під'їздить до солдата, майже зачіпаючи його крилом (Ю. Яновський); Володько соромливо зирка на хазяїв, хтів щось сказати і не смів. Тільки лапав рукою те місце, де мав вирости вус (М. Коцюбинський); Гості ходили, пальцями дотикалися до прикрас, в захопленні головами хитали (А. Хижняк); Ступає юнак легенько, начеб і не дотуляється до землі (Я. Гримайло); Пробувала (Олена) кілька раз дотулитися клямки (Лесь Мартович).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. доторкнутися — доторкну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. доторкнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до доторкатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. доторкнутися — (і) па́льцем (пу́чкою) не доторка́тися / не доторкну́тися до кого і без додатка. Не зачіпати, не кривдити кого-небудь. Який би сердитий не був (батько), ніколи і пальцем не доторкувався до Василька (Григорій Тютюнник); — Таке диво,— говорить сусіда.. Фразеологічний словник української мови
  4. доторкнутися — ДОТОРКНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. Однокр. до доторка́тися. Щука взяв подарунок, доторкнувся устами до сукні молодої і щось прогарчав собі під ніс (Стор. Словник української мови в 11 томах
  5. доторкнутися — Доторкатися, -каюся, -єшся сов. в. доторкнутися, -нуся, -нешся, гл. — чого, до чого. Дотрогиваться, дотронуться, касаться, коснуться, прикасываться, прикоснуться. Колесо бурчить і льоду не доторкається. Св. Л. 40. Словник української мови Грінченка