1. Словник синонімів української мови

дриґнути

СІ́ПАТИСЯ (про тіло та його частини — судорожно тремтіти), ТІ́ПАТИСЯ, ЗДРИГА́ТИСЯ, СМИ́КАТИСЯ, ША́РПАТИСЯ, КИДАТИСЯ, ПІДКИДА́ТИСЯ, ДРИ́ҐАТИ розм., ДРИ́ҐАТИСЯ розм. рідше; ПОСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСІ́ПУВАТИСЯ, ПЕРЕСМИ́КУВАТИСЯ (час від часу). — Док.: сіпну́тися, тіпнутися, смикну́тися, шарпну́тися, підки́нутися, дриґну́ти, дриґону́ти підсил. пересіпну́тися, пересмикну́тися. Ось хочу не труситись — не можу. Само тіло сіпається (О. Донченко); Ратушняк мовчав, тільки нижня посиніла губа тіпалась (І. Цюпа); Тонкі, нервові ніздрі молодої черниці раз у раз здригалися (І. Микитенко); По тому, як смикалося праве віко, видно було, що все в ньому кипить від люті (А. Шиян); У нього шарпалася від тику ліва щока (Ю. Яновський); Його маленьке тіло підкидалося од тяжкого ридання (Г. Епік); Від хвилювання у Василька цокотіли зуби, а руки якось смішно дриґали (П. Панч). — Пор. 4. би́тися, 5. би́тися, 1. тремті́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дриґнути — дри́ґну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дриґнути — дриґну, дриґнеш, док., розм. Однокр. до дриґати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дриґнути — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  4. дриґнути — Дри́ґну́ти, дри́ґну́, -ґне́ш, -ґне́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. дриґнути — Дриґнути см. дриґати. Словник української мови Грінченка