дрімки

ДРІМО́ТА (напівсонний стан), НАПІВСО́Н, ПІВСО́Н, НАПІВ'Я́ВА, ДРІ́МКИ розм., фольк., ДРІМЛИ́ВИЦІ фольк., ДРЕ́МА заст.; ЗАБУТТЯ́ (неповний, нездоровий сон). Він очі заплющує і поринає В дрімоту, в півсон (Л. Первомайський); Зусиллям волі Калачов вирвав себе з стану напівсну (Ю. Збанацький); Соньки-дрімки з колисоньки, Добрий розум в головоньки (пісня); — Чи є у вас крикливиці?.. — Ні, нема крикливиців, а є сонливиці та дрімливиці (Панас Мирний); Весь сон одігнали (соловейки), усю дрему й мару (Марко Вовчок); Лежав дуже довго на канапі в забутті, але не міг ні заснути, ні мислити (В. Підмогильний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дрімки — дрі́мки множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
  2. дрімки — -ів, мн., дит. Те саме, що дрімота. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дрімки — див. лінощі; сон Словник синонімів Вусика
  4. дрімки — ДРІ́МКИ, ів, мн., розм. Те саме, що дрімо́та. Сієм соньки, сієм дрімки, Сієм забудьки… Щоб тут люди не ходили, Щоб цю гору не будили (Вас., III, 1960, 270); Між зморщок вулиць, по тротуарах притаїлися дрімки (Мушк., День.., 1967, 34). Словник української мови в 11 томах
  5. дрімки — Дрімки, -ків мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36. Словник української мови Грінченка