дубельтівка

РУШНИ́ЦЯ (вогнепальна ручна зброя), КРІС заст., ОРУ́ЖИНА заст., ПУ́ШКА діал.; ГВИНТІ́ВКА, КАРАБІ́Н, КАРАБІ́НКА розм., ТРИЛІНІ́ЙКА (ТРЬОХЛІНІ́ЙКА) заст., ҐВЕР діал. (із цівкою, у якій є гвинтова різьба); КРЕМЕНІ́ВКА заст., КРЕСА́К заст., ФУ́ЗІЯ заст., ФУЗЕ́Я заст. (гладкоцівкова з кременем); САМОПА́Л заст. (із ґнотом і без замка); МУШКЕ́Т заст. (із ґнотом та великого калібру); ЦЕНТРА́ЛКА (мисливська); ДУБЕЛЬТІ́ВКА (мисливська з двома цівками) заст. Коли ж він дістав рушницю, забажалося йому якнайшвидше навчитися влучно стріляти (З. Тулуб); Михась.. трохи поблід, але міцно держить у руках холодного кріса (Ф. Малицький); Для.. армії своєї Рушниць, мушкетів, оружин Наклали повні гамазеї, Гвинтівок, фузій без пружин (І. Котляревський); Звеліли (жандарми) зганяти до сільської управи лісорубів,.. чабанів. І люди йшли, а що поробиш, коли над головою стоїть жандарм із своєю пушкою... (С. Скляренко); На гострому багнеті його гвинтівки вигравали відблиски вогню й місяця (А. Шиян); Мирослава помітила в натовпі групу солдатів, озброєних карабінами (А. Головко); Зелений шум пливе над ними, неначе маревом згадок, і карабінки за плечима хитає сумно коней крок (В. Сосюра); Вже пітерський.. робітник.. до трилінійки пригвинчує штик (Л. Первомайський); В Яру колись гайдамаки Табором стояли, Лагодили самопали, Ратища стругали (Т. Шевченко); Централка набивається готовими набоями (Остап Вишня); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Ю. Шовкопляс). — Пор. обрі́з.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дубельтівка — Дубельтівка: — рушниця з двома дулами, двостволка [V] — рушниця з двома стволами, двостволка [22] — рушниця і двома дулами, двостволка [VI] Словник з творів Івана Франка
  2. дубельтівка — дубельті́вка іменник жіночого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. дубельтівка — -и, ж., заст. Двостволка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дубельтівка — дубельтівка рушниця із двома дулами (ср, ст): Чекай, чекай, ше як твоя дочка виросте, то побачиш, як то переживати за дитину; ше будеш стояв з дубельтівкою попід бальконами (Авторка); Дубельтівка то має дві люфи (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. дубельтівка — Дубельті́вка, -вки, -вці; -ті́вки, -ті́вок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дубельтівка — ДУБЕЛЬТІ́ВКА, и, ж., заст. Двостволка. Бац.. покликав одного вівчаря до колиби, а сам, узявши свою дубельтівку під полу, рушив з Германом (Фр., VIII, 1952, 376); Каринський був зовсім не байдужий до мисливства. В нього була прекрасна дубельтівка (Шовк., Інженери, 1935, 39). Словник української мови в 11 томах
  7. дубельтівка — Дубельтівка, -ки ж. Двустволка. Пан Цибульский.... в одній руці держав пенькову люльку, а в другій дубельтівку; у ногах вертівся пудель і гавкав на сільських собак. Стор. І. 233. Словник української мови Грінченка