1. Словник синонімів української мови

дудник

ДУДА́Р (той, хто грає на дудці, сопілці), ДУ́ДНИК, СОПІЛКА́Р, ДУДА́РИК розм., ДУ́ДЛИК діал. Дудар вигравав на сопілці третяка (П. Панч); За три копи жолудики продала, а за копу дудника наняла (пісня); Свистіли там і тьохкали сліпі сопілкарі з мирославського цеху жебраків (О. Ільченко); Дударику, дударику, заграй по-дударськи (коломийка); Заграй мені, дудлику, на дуду (пісня).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дудник — ду́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. дудник — -а, ч. Те саме, що дударик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дудник — ДУ́ДНИК², а, ч. Трав'яниста рослина родини зонтичних із дудчастим стеблом, перистим листям, зеленувато-білими квітками, зібраними у зонтики; дягель. Поодаль стояла хатка без вікон, двері дудником заросли (Є. Словник української мови у 20 томах
  4. дудник — ДУ́ДНИК, а, ч. Те саме, що дуда́рик. Заграй мені, дуднику, На дуду, Нехай своє лишенько Забуду (Шевч., II, 1953, 144). Словник української мови в 11 томах