1. Словник синонімів української мови

дукат

ДУКА́Т (срібна або золота монета, що була поширеною в ряді європейських країн; жіноча прикраса у вигляді монети), ДУКА́Ч заст., Є́ДНУС заст.; ЦЕХІ́Н (така монета спочатку венеціанського походження). (Марусяк:) Ось гроші! Тут є сто дукатів (І. Франко); Вона схилила головку на материне плече і перебирає в неї на шиї дукати (П. Куліш); — Баба в хатині ніяк від циганок не відчепиться: пристали з ножем до горла, де золоті дукачі заховані (Григорій Тютюнник); Хрестів усяких, дукачів, єднусів золотих, ..та чого у неї не було (Г. Квітка-Основ'яненко); — Тут тобі, пане Трохиме, і арабські цехіни, і гішпанські реали (П. Панч).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дукат — Дука́т: — давня монета, червінець [IX] — золота європейська монета, в Речі Посполитій карбувалась з 1528 р., в Австрії з 1753 р.; вартість дуката змінювалась в залежності від зміни ціни золота і срібла [44-1] — золота монета... Словник з творів Івана Франка
  2. дукат — дука́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. дукат — [дукат] -та, м. (на) -т'і, мн. -тие, -т'іў Орфоепічний словник української мови
  4. дукат — -а, ч. 1》 іст. Срібна, а потім золота монета, що була поширена в ряді європейських країн. 2》 заст. Жіноча прикраса у вигляді монети. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дукат — На тобі дуката, та йди собі до ката. Говорять влізливому, якого хотять позбутися. Хай буде й від ката, аби дуката. Про грошолюба, що не перебирає засобом, щоб тільки гроші дістати. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. дукат — Червоний золотий, дорівнював 4,5 гульдена Словник застарілих та маловживаних слів
  7. дукат — дука́т (італ. ducato, від duca – герцог) старовинна срібна, потім золота монета, вперше випущена в Італії в 1140 р. і згодом поширена в західноєвропейських країнах як найвисокопробніша монета. В Росії Д. (червінець) карбувався з 1701 р. до 1885 р. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. дукат — Золота монета масою бл. 3,5 г, карбована з 1285 у Венеції, пізніше (до XIX ст.) в ін. європ. країнах. Універсальний словник-енциклопедія
  9. дукат — ДУКА́Т, а, ч. 1. іст. Срібна, а потім золота монета, що була поширена в ряді європейських країн. Нащо мені те багатство, Червінці, дукати? Вміє славнеє бурлацтво Без них панувати (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах
  10. дукат — рос. дукат (італ. ducato, від латин. ducatus — герцогство) — старовинна срібна, потім золота монета, що карбувалась в Італії з 1140 р, і набула поширення в усій Євро-пі як високопробна монета (вміст золота 3,5 г). Була в обігу до Першої світової війни. Eкономічна енциклопедія
  11. дукат — Дукат, -та м. 1) Червонецъ. От тобі сто дукатів. Рудч. Ск. II. 202. Набив дукатами гаман. К. МБ. III. 241. Як доживе було которий запорожець до великої старости, що воювати більш не здужає, то наб'є черес дукатами.... да іде в Київ бенкетувати. К. ЧР. 84. Словник української мови Грінченка