дуриця
ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор.. Забелькотіло листя дур-зілля (З. Тулуб); Голова крутиться, немов від дуриці (І. Франко); Вони ..зимою жили не раз моченим бобом та вівсяним ощипком із дурійкою (І. Франко); (Рябина:) Люди, не дурійте!.. Чи ви німиці понаїдалися, чи що? (І. Франко).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- дуриця — Дури́ця: Ду́риця: — дурман, вид блекоти [1] — отруйна рослина (блекота) [14;V] — отруйний бур'ян, дурман [2] — отруйний бур'ян [XIII] — рослина дурман, вид блекоти [X] Словник з творів Івана Франка
- дуриця — дури́ця іменник жіночого роду діал. Орфографічний словник української мови
- дуриця — -і, ж., діал. Блекота, дурман. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дуриця — ДУРИ́ЦЯ, і, ж., діал. Дурман. *У порівн. Голова крутиться, немов від дуриці (Фр., VIII, 1952, 327). Словник української мови в 11 томах