душитися
I. ЗАДИХА́ТИСЯ без додатка і від чого, без чого (відчувати нестачу повітря від приступу кашлю, диму і т. ін.), ДУШИ́ТИСЯ, ЗАДУ́ШУВАТИСЯ, ДАВИ́ТИСЯ перев. чим. — Док.: задихну́тися, задуши́тися, вдуши́тися (удуши́тися), подави́тися. Як душитись в продимленій теплушці чи в прокуреному вокзалі, хіба не краще пройтись по незнайомому місту (А. Головко).
ТІСНИ́ТИСЯ (міститися де-небудь близько один від одного), ТИ́СНУТИСЯ, ТУЛИ́ТИСЯ, КУ́ПЧИТИСЯ, ДУШИ́ТИСЯ (налягаючи, натискаючи один на одного); ЛІПИ́ТИСЯ розм. (на невеликому або незручному місці). Чорні жінки, вкриті крепом жалоби, тіснилися круг візка (М. Коцюбинський); Хатки й поганенькі обшарпані будиночки тислися в яру попід глинистою кручею (Б. Грінченко); Обабіч Пруту туляться одне до одного тісні села покутські (П. Козланюк); Машини купчилися на площі перед школою (П. Загребельний); В сінях юрба, душачись до млості, дала панам широку дорогу (Леся Українка); По косогору ліпилися безладно розкидані татарські саклі з пласкими дахами (С. Добровольський).
Значення в інших словниках
- душитися — души́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- душитися — душуся, душишся, недок. 1》 Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. 2》 Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. || Втрачати можливість вільно дихати від кашлю, сміху і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- душитися — ДУШИ́ТИСЯ, душу́ся, ду́шишся, недок. 1. Умертвляти себе, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. 2. Задихатися від нестачі повітря, диму, задушливого газу і т. ін. Хтось вхопив мою голову і мокрою ганчіркою забив уста. Словник української мови в 11 томах
- душитися — Душитися, -шуся, -шишся гл. Задыхаться. Словник української мови Грінченка