дізнати

ВИВІ́ДУВАТИ (розпитуючи когось, оглядаючи щось, узнавати що-небудь таємне, приховане), РОЗВІ́ДУВАТИ, ВИСТЕ́ЖУВАТИ, ВИПИ́ТУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ДОВІ́ДУВАТИСЯ, ДІЗНАВА́ТИСЯ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ рідше, ВИШПИГО́ВУВАТИ рідше, ДОСКІ́ПУВАТИСЯ розм., ВИНЮ́ХУВАТИ розм., ПРОНЮ́ХУВАТИ розм., РОЗНЮ́ХУВАТИ розм., ДОБИРА́ТИСЯ до чого, розм., ДІЗНАВА́ТИ розм. рідко, ВИВІ́ДУВАТИСЯ діал.; ПРОМА́ЦУВАТИ розм., ПРОЩУ́ПУВАТИ розм. рідко (розпитуючи, спостерігаючи з метою виявлення). — Док.: ви́відати, розві́дати, ви́стежити, ви́питати, допита́тися, дові́датися, дізна́тися, дошука́тися, прові́дати, ви́шпигувати, доскі́патися, ви́нюхати, проню́хати, розню́хати, добра́тися (дібра́тися), дізна́ти, прома́цати, прощу́пати. На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували та хапали комуністів (С. Чорнобривець); На другий день пішла (Пріська) розвідувати — хто приїхав (Панас Мирний); Межи козаками нудився (Анатоль), чогось шукав, вистежував (Я. Качура); — Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Чимало часу минуло, поки вона допиталась від панночки, що трапилось (Леся Українка); Від людей він довідувався про все, що з нами (Л. Смілянський); Дізнаються воріженьки Про щире кохання, Піде слава (Я. Щоголів); Морочили (бурсаки) голову, дошукуючись — де ж справді взялася на селі ця таємнича Оксана (С. Васильченко); (Сидір:) Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); Ординарець.. став доскіпуватися, яка в них така важлива справа до хана і чим вони доведуть, що справжні посли (П. Загребельний); Шморгайлик відразу кинувся винюхувати, які ж подарунки мають посли для хана Батия, але встиг довідатися лише про дві надзвичайно коштовні книги (П. Загребельний); Вони (гестапівці) пронюхали, що ватажок дошкульного загону походить саме з цього села (Я. Баш); Він відчував особисту провину: бач, усе розвідав, усе рознюхав, а про замок і забув (А. Дімаров); Нерч мусив розуміти його, добратися до того, що лежало між словами, що не договорювалося... (Н. Рибак); Стражничиха доводила їм, що то чоловіка задля того поставлено, щоб, поміж людьми вештаючись, їх думки вивідував та всякі лиходійні заміри дізнавав (Панас Мирний); Він про все турбувався, про все вивідувався (І. Франко); — Може, ти, Платоне, бригадиром став би? — промацує Коляда (М. Зарудний); Таємні агенти гестапо розбрелися по селах.. прощупувати бодай який-небудь слід до таємничого Тараса (Д. Бедзик). — Пор. випи́тувати.

ВІДЧУВА́ТИ (сприймати органами чуття), ПОЧУВА́ТИ, ЧУ́ТИ, УЧУВА́ТИ (ВЧУВА́ТИ), ПОЧУВА́ТИСЯ, ЗАЧУВА́ТИ рідше, СПОЧУВА́ТИ розм. рідше, ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм. рідше, ОЧУВА́ТИ діал. — Док.: відчу́ти, почу́ти, учу́ти (вчу́ти), почу́тися, зачу́ти, спочу́ти, дізна́ти (дозна́ти), очу́ти. Їй здалося, ніби вона відчуває пахощі троянд (М. Трублаїні); Він почував огонь од її гарячого лиця (І. Нечуй-Левицький); Я не ворушу ліктем.. Я чую пульсацію крові на шкірі руки (Ю. Яновський); Доря почув холодок в тілі (М. Коцюбинський); Вона підвелася і тепер тілько вчула, як щеміли її коліна (Панас Мирний); Почуваючись, що вже не служить сила, зложив (Шрам) з себе полковництво, постригсь у попи (П. Куліш); Пісні соловейкові дзвінко-сріблясті! Невже ви замовкли, минули? О ні, ще не час! Ще ж бо ми не дізнали всіх див чарівливої ночі (Леся Українка); — Бодай вам було легко так ту славу пускати, як мені очувати (С. Васильченко).

ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) (з'ясовувати, розгадувати щось, одержувати відомості про когось, щось), ДОВІ́ДУВАТИСЯ, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВА́ТИ), ЗВІ́ДУВАТИ, ДОПИ́ТУВАТИСЯ, ПЕРЕСВІ́ДЧУВАТИСЯ, ПРОВІ́ДУВАТИ розм., ПРОЗНАВА́ТИ розм., РОЗЗНАВА́ТИ розм., ДОКО́ПУВАТИСЯ розм., ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) розм., НАЗНАВА́ТИ розм., ВИЗНАВА́ТИ діал., ДОСВІ́ДЧУВАТИСЯ діал.; ЧУ́ТИ, ДОЧУВА́ТИСЯ розм., ПРОЧУВА́ТИ розм., ПЕРЕЧУВА́ТИ розм., ЗАЧУВА́ТИ діал. (з розмов, чуток, також із сл. з уст чиїх); ПОЧЕРПА́ТИ (з якогось джерела); ВИЧИ́ТУВАТИ, НАЧИ́ТУВАТИ розм. (читаючи). — Док.: дізна́тися (дозна́тися), дові́датися, узна́ти (взна́ти), зві́дати, допита́тися, пересві́дчитися, прові́дати, прозна́ти, розізна́ти, докопа́тися, дізна́ти (дозна́ти), назна́ти, ви́знати, досві́дчитися, почу́ти, дочу́тися, прочу́ти, перечу́ти, зачу́ти, почерпну́ти, ви́читати, начита́ти. Прибули (вчителі), щоб познайомитися з матір'ю, дізнатись про того бешкетника, так би мовити, з першоджерел (О. Гончар); Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? І, не дознавшись, умираєм (Т. Шевченко); Хоч тут і не дуже широке поле спостережень, але я ще не скучаю, бо щодня щось нового довідуюсь (Леся Українка); — Їздив же (Терентій) сьогодні до ігумені: взнавав, скільки пудів і по якій ціні буде приймати монастир небілений пісок (М. Стельмах); Я почав також у Ясенові У шинку чи де-небудь на дорозі Звідувать.., Чи в кого тут хлопець не втопився (І. Франко); Олег цікавився, з якого матеріалу зроблено літак, допитувався, що таке дюралюміній (Д. Бедзик); Шухновський, уважний, співчутливий, кожного разу пересвідчувався, чи краще я себе почуваю (Ю. Збанацький); (Сидір:) Та чи ви знаєте, що Параска провідала якось, що ви сватаєтесь (І. Карпенко-Карий); — Йду в село прознавати, як буде з землею (І. Чендей); Пішов (Еней) скрізь по полям шукати, щоб хто дорогу показав.. Щоб розізнати, розпитати, Бо в пекло стежки він не знав (І. Котляревський); Любив я в школі обмірковувати це, те, докопуватися до цього, до того (А. Тесленко); Що з того буде, коли порве (Міхонська) оце письмо, прочитає його? Тілько пошкодить ділу, а дізнатись нічого не дізнає (І. Франко); (Химка:) Хату хотів купувати (Іван). Назнав, каже, двір, що продається (Панас Мирний); Не навчила вона її скрізь усе визнавати, підгледжувати (Грицько Григоренко); Перемагала (Палазя) свій жаль, як тільки могла, щоб люди не досвідчились (Ганна Барвінок); Я ще перед постом чула, що наймичка від них відійшла (Панас Мирний); Всі так ізвикли бачити його без подружжя, що надзвичайно здивувались, дочувшися, що він має одружитися (Б. Грінченко); -- Так що ж з Омеляном? — Прочував краєчком вуха — у Вінницю послали його гостювати (М. Стельмах); "Про татуся я, доню, перечула". "О мамо!" — "Так, нема його на світі..." (П. Куліш); Про Обринських, як і давно, не зачуваю нічого особливого (О. Кобилянська); Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (А. Хижняк); Так уважно читає (дядько), що що де не вичитає, те пам'ятає (М. Коцюбинський); Треба слухать, може й справді Не так сонце сходить, Як письменні начитали... (Т. Шевченко).

ПЕРЕЖИВА́ТИ що (жити під час певних подій, у певних обставинах, відчувати їхній вплив на собі); ЗАЗНАВА́ТИ чого, що, ЗНА́ТИ що, ПІЗНАВА́ТИ що, СПІЗНАВА́ТИ що, УЗНАВА́ТИ (ВЗНАВАТИ) що, ЗВІ́ДУВАТИ що, БА́ЧИТИ що, ЗАЖИВА́ТИ що, чого, ПІЗНАВА́ТИСЯ з чим, рідше, ЗНА́ТИСЯ з чим, розм., ВИДА́ТИ що, розм., ВИ́ДІТИ що, розм., ДІЗНАВА́ТИ (ДОЗНАВА́ТИ) чого, що, розм., ДІЗНАВА́ТИСЯ (ДОЗНАВА́ТИСЯ) чого, розм. (перев. про тяжкі, неприємні події, обставини); ДІЛИ́ТИ що, ПОДІЛЯ́ТИ що (разом з ким-небудь). — Док.: пережи́ти, зазна́ти, пізнати, спізна́ти, узна́ти (взна́ти), зві́дати, поба́чити, зажи́ти, пізна́тися, дізна́ти (дозна́ти), дізна́тися (дозна́тися), поділи́ти. В теплі та в добрі вона згадувала ті лихі години, що їй приходилось переживати, і дивувалась, як вона їх пережила (Панас Мирний); Тільки ж того й свята заживеш, тільки й розкошів зазнаєш, що в тому дівуванні (С. Васильченко); Не знали (солдати і трудівники) розпачу ніколи, хоч знали горе і журбу (В. Сосюра); Він пізнав гіркоту поразок і відступу (С. Журахович); Не спізнавши болю од розлуки, Не спізнаєш радості стрічання (А. Кримський); Багато вже взнали новоприбулі, багато витончених звірств на собі відчули (А. Хижняк); Скільки-то ви горя на своїм віку звідали!.. (Панас Мирний); (Ханенко:) Та я тут ще не за морем, не пізнався ще з жадним горем (І. Франко); Не знавсь ти з мукою гіркою (П. Грабовський); — Ти гіршії біди видав (І. Котляревський); — Хіба ви від нас яку кривду виділи? (Г. Хоткевич); Зостанешся ти сиротою і дізнаєшся горя-біди (М. Старицький); Це та Галя, з якою вони вкупі росли, з якою ділили колись і горе і радість (О. Гончар). — Пор. 1. надиви́тися.