екзотичний

ДИ́ВНИЙ (який викликає подив своїми якостями, поведінкою тощо), ЧУДНИ́Й, ДИВОВИ́ЖНИЙ, ЧУДЕРНА́ЦЬКИЙ, ДИКО́ВИННИЙ розм., ДИВО́ЧНИЙ розм., ДИВОГЛЯ́ДНИЙ діал.; ХИМЕ́РНИЙ, ХИМЕ́РИСТИЙ, КУРЙО́ЗНИЙ, ФАНТАСТИ́ЧНИЙ, ПОТОЙБІ́ЧНИЙ (який виходить за межі звичайного, нормального); ЕКЗОТИ́ЧНИЙ (незвичайний для даної місцевості, культури, даного середовища тощо); ДИВАКУВА́ТИЙ, ЧУДАКУВА́ТИЙ (про людину); ДИВА́ЦЬКИЙ, ЧУДА́ЦЬКИЙ (властивий дивакові). На другий день возять нас усюди.. Що не крок, то нова штука, та така, що не знаєш, що сказати, така вона мудра та дивна (збірник "Народні оповідання"); Семен Палій той та був на все село чудний та дивний (Марко Вовчок); (Захарко:) Якась чудна у тебе сьогодня балачка: з одного на друге перескакуєш, тільки докупи не збереш! (М. Кропивницький); У двері просовується якась дивовижна фігура. Щось цибате, в довгій, аж до п'ят, свитині (Г. Хоткевич); З Зоєю прийшов Кость, який мав чудернацьке прізвище — Закопайвухо (О. Донченко); Ось сафора, диковинне південне дерево, що квітує у липні білим та запахущим квітом (О. Гончар); Дивувалася (Марія), дивилась і слухала, як молодий Дивочний гость той говорив (Т. Шевченко); Був (капелюх) трохи дивоглядний, з надто високим пером та дуже великими крисами (Н. Кобринська); (Економ:) Якесь дивне те військо, що я його такого ніколи й не бачив: і зброя і одежа — все якесь химерне, невидане (С. Васильченко); Мов бачу тихую оселю В якомусь світлі чарівнім: ..Тремку, химеристу веселку Округ лампади (М. Старицький); Вона ніяк не могла зібрати думки й оговтатися в несподіваних і курйозних — коли не сказати більше — обставинах (Ю. Смолич); Люблять (магнати) вражати своїх гостей якоюсь несподіванкою, чимсь незвичайним, фантастичним (І. Нечуй-Левицький); Чи то в тумані, чи від шуму води короткі накази їхні здавалися глухими, потойбічними (О. Донченко); — Я вас здалека пізнав, по екзотичній постаті вашій (О. Кобилянська); Леонід Артемович давно здавався завучу дивакуватим (Ю. Мушкетик); Начеб скинув з себе маску вищості — простим став цей чудакуватий молодий чоловік (Ю. Шовкопляс); Всі в редакції знають дивацьке захоплення Пилипа Остаповича — колекціонувати всілякі перекрути від слова "псевдонім" (С. Журахович); Старов цілував руки. Олдрідж виривався. Але нікому не здавалося все це чудацьким (О. Ільченко). — Пор. 1. незрозумі́лий, 1. неймові́рний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. екзотичний — екзоти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. екзотичний — Незвичайний, дивовижний, дивоглядний, чудернацький, химерний, мальовничий, (край — ще) заморський, чужоземний; пор. ОРИҐІНАЛЬНИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. екзотичний — -а, -е. 1》 Незвичайний, дивовижний, надто мальовничий для даної місцевості, даного середовища, не властивий їм. Екзотична країна. Екзотичні валюти — види валют, угоди з якими здійснюються надзвичайно рідко. 2》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. екзотичний — Чужодивний Словник чужослів Павло Штепа
  5. екзотичний — екзоти́чний 1. Той, що стосується екзотики, виходить за межі звичного. 2. Переносно – химерний, дивовижний. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. екзотичний — Екзоти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. екзотичний — ЕКЗОТИ́ЧНИЙ, а, е, книжн. 1. Незвичайний, дивовижний, надто мальовничий для даної місцевості, даного середовища, не властивий їм. — Ми їх витягали на сонце, тих яскравих, розмальованих рибок, більше подібних до екзотичних квітів, аніж до риб (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. екзотичний — рос. экзотический той, що стосується екзотики — вирізняється особливими, незвичними якостями, виходить за межі звичного. Напр., особливий товар, витвори мистецтва, природи. Переносно — дивовижний, химерний. Eкономічна енциклопедія