епатувати
ДИВУВА́ТИ (викликати подив незвичайністю), ВРАЖА́ТИ, ЧУДУВА́ТИ розм., ЗАЧУДО́ВУВАТИ розм.; ПРИГОЛО́МШУВАТИ (надто сильно дивувати); ЕПАТУВА́ТИ книжн. (порушенням загальноприйнятих норм, правил). — Док.: здивува́ти, вра́зити, зчудува́ти, зачудува́ти, приголо́мшити, епатува́ти. Одне лише дивувало в його поведінці: усіх заставляв сміятися, а сам не сміявся (Григорій Тютюнник); Коструб вражав людей своєю нелюдською силою і вмінням гратися гирями, мов пампушками (М. Чабанівський); Книш чудував усіх тими бумагами, які лучалося йому стрівати в поліції (Панас Мирний); А все-таки почув (Боровий) новину, і таку, що аж зачудувала його (Я. Гримайло); До революції в Одесі видавалася газета "Копейка", і любила вона приголомшувати читачів усілякими сенсаціями (В. Большак); Його полотна нікого не ображають, не епатують (М. Слабошпицький).
Значення в інших словниках
- епатувати — епатува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- епатувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех. і без додатка, книжн. Вражати, дивувати, приголомшувати кого-небудь порушенням загальноприйнятих норм і правил. Великий тлумачний словник сучасної мови
- епатувати — Здивовувати, здивувати, поздивовувати, вражати, вразити, повражати, приголомшувати, прсдоломшити, поприголомшувати Словник чужослів Павло Штепа
- епатувати — епатува́ти (франц. epater) вражати, дивувати незвичайною поведінкою. Словник іншомовних слів Мельничука
- епатувати — ЕПАТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех. і без додатка, книжн. Вражати, дивувати, приголомшувати кого-небудь порушенням загальноприйнятих норм і правил. Він випростався, пригладив волосся, голос його зміцнів, зникло бажання епатувати (Мист., 4, 1957, 24). Словник української мови в 11 томах