ескорт

ВА́РТА (загін, група перев. озброєних людей, що охороняють кого-, що-небудь), ОХОРО́НА, ЧА́ТИ (ЧА́ТА рідше), КАРАУ́Л розм., СТОРО́ЖА заст.; КОНВО́Й, ЕСКО́РТ (перев. для супроводу когось). Біля штабного вагона.. стояла посилена варта (А. Головко); Вранці він часом гуляє.. Але не сам, з ним охорона (М. Коцюбинський); — Знову почав (пан) козаків зброїти.. Усюди чати розставили, сторожу постановили (Панас Мирний); Начальник караулу схоплюється, побачивши офіцера (Ю. Яновський); Он з полоненими конвой пройшов (П. Тичина); Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ескорт — еско́рт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. ескорт — (почесний) почет, супровід, г. бандерія; (в'язнів) КОНВОЙ. Словник синонімів Караванського
  3. ескорт — -у, ч. Конвой, охорона, що супроводжують кого-, що-небудь. Почесний ескорт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ескорт — еско́рт (франц. escorte, від італ. scorta – супровід, охорона) військовий конвой, охорона, супроводження. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. ескорт — ЕСКО́РТ, у, ч. Конвой, охорона, що супроводжують кого-, що-небудь. За кілька хвилин Валентину під ескортом двох жовнірів і пана капрала повели з хати (Досв., Вибр., 1959, 71); *У порівн. Кілька рибальських човнів, як почесний ескорт, супроводжували цю жалібну процесію (Руд., Вітер.., 1958, 347). Словник української мови в 11 томах