естуарій

ГИ́РЛО (місце, де річка впадає в море, озеро тощо), ВПАДІ́ННЯ, ДЕ́ЛЬТА (з численними острівцями); ЕСТУА́РІЙ книжн. (лійкоподібне). Порівнявши наслідки торішнього і теперішнього промірів, Бутаков зрозумів, що це єдиний судноплавний рукав у гирлі (З. Тулуб); Він подовгу стояв на косогорі в тупому куті, що утворювався біля впадіння Красної балки в Дніпро (С. Добровольський); В дельті Сирдар'ї, в її тихих затоках з безліччю озер навколо,.. комарі були справжньою божою карою (З. Тулуб); Естуарій Ельби.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. естуарій — естуа́рій іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. естуарій — -ю, ч., геогр. Лійкоподібне розширене гирло річки, яка впадає в океан або море. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. естуарій — естуа́рій (лат. aestuarium, від aestus – кипіння, хвилювання) широке воронкоподібне гирло річки, що впадає в океан або море. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. естуарій — ЕСТУА́РІЙ, я, ч., геогр. Лійкоподібне розширене гирло річки, яка впадає в океан або море. Глибокий естуарій.. Ельби, а також морський приплив.. дають змогу великим океанським суднам підходити до самого міста (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 61). Словник української мови в 11 томах