жакетка

ПІДЖА́К (верхня частина костюма), МАРИНА́РКА, ПІДЖАЧИ́НА розм.; ЖАКЕ́Т, ЖАКЕ́ТКА розм. (перев. жіночий; чоловічий — застаріле). Одягнений він постаромодному: піджак, біла сорочка з краваткою (С. Журахович); Рудий.. застьобував свою безбарвну піджачину (М. Коцюбинський); До кабінету.. несміливо вступила огрядна дівчина в чорному шерстяному жакеті (О. Гончар); Обперся (співак) плечима об стіну, забрав на свій жакет усе вапно (Лесь Мартович); Ксеня зіскочила з лежанки, нашвидкуруч заплела косу й накинула жакетку (С. Голованівський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жакетка — жаке́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. жакетка — -и, ж., розм. Те саме, що жакет 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жакетка — ЖАКЕ́ТКА, и, ж., розм. Те саме, що жаке́т 1. Осінній вечір був доволі теплий, і вона прийшла у вовняній жакетці (Дмит., Розлука, 1957, 203). Словник української мови в 11 томах