1. Словник синонімів української мови

жбухнути

ВИРИВА́ТИСЯ (прориваючись, виходити назовні, раптово з'являтися де-небудь), ДОБУВА́ТИСЯ, ЖБУ́ХАТИ розм.; БИ́ТИ, БИ́ТИСЯ, ФОНТАНУВА́ТИ, УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) (про воду, нафту, газ і т. ін.); БУ́ХАТИ (вириватися густою масою). — Док.: ви́рватися, добу́тися, жбу́хнути, уда́рити (вда́рити). Червоне полум'я виривалось із чорних челюстей (М. Коцюбинський); З кратера вирвалися гази; На вершку був отвір, крізь який клубами добувається дим (Юліан Опільський); Тут огонь жбухає, як із пекла (І. Франко); Коли він прибіг, захеканий, до свердловини, побачив, що з товстої труби могутнім чорним струмом б'є нафта (І. Цюпа); Б'ється глибоке джерельце — чисте, як материні сльози (І. Муратов); Неподалік Ужгорода просто з-під землі фонтанує гаряча мінеральна вода (з газети); Буха од коней пара, біжать кудись люди, а мороз креше (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жбухнути — жбу́хнути: пролить вдругъ большое количество воды [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. жбухнути — жбу́хнути дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. жбухнути — док., (- води) ринути, линути, хлюпнути, хлюснути, сов. хлинути; (- дощ) сипнути, сипонути, уперіщити, ушкварити, вчистити. Словник синонімів Караванського
  4. жбухнути — -не, док., розм. Однокр. до жбухати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жбухнути — ЖБУ́ХНУТИ, недок., розм. Однокр. до жбу́хати. — Нема! — жбухнуло жасне, тяжке слово із.. грудей (Черемш., Тв., 1960, 116); *Образно. Усі погані та сумні факти арештантського життя, що разом, мов з відра, жбухнули на нього, морочили його голову (Фр., І, 1955, 288). Словник української мови в 11 томах